Діпфейки як зброя. Чому Україні потрібна криміналізація

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту змінив інформаційний простір у всьому світі. Інструменти, які ще кілька років тому були доступні лише вузькому колу фахівців, сьогодні дозволяють будь-кому створювати правдоподібні відео та аудіо, що імітують реальних людей, їх висловлювання та поведінку.

Діпфейки стають глобальним викликом не лише для медіа та платформ, а й для правових систем держав, які змушені шукати баланс між свободою слова, технологічним розвитком та захистом основних прав людини та суспільної довіри.

Світ уже не раз бачив, як ШІ стає інструментом політичних маніпуляцій. Під час виборів у США з’являлися фейкові аудіо- та відеозвернення від імені Дональда Трампа та інших політиків, які вводили виборців в оману. У Європі фіксували випадки, коли політики нібито телефонували колегам або робили публічні заяви, яких насправді не існувало.

Україна неодноразово ставала свідком діпфейкових відео: Дмитро Кулеба нібито телефонував іноземним партнерам із провокаційними заявами, Валерій Залужний нібито закликав українців до капітуляції, а Володимир Зеленський українських військових — «скласти зброю».