Як Зеленському говорити з Путіним — Новини України

Почну з кінця. Плюсом я вважаю візит Зеленського в Туреччину. Це була не зустріч — як з Макроном або Меркель — а перший офіційний візит на державному рівні. Важливо, що Зеленський зробив його саме в таку геополітично складну країну, яка, крім іншого має потужну економіку і величезний потенціал впливу в світі.

Я вважаю, що цей візит пройшов дуже добре. І поїхав туди Володимир Зеленський не один, а з Мустафою Джемілєвим, лідером кримськотатарського народу і народним депутатом України. Там також був Рефат Чубаров, голова Меджлісу. Всі разом вони взяли участь у відкритті об'єднаного центру кримськотатарської діаспори в Туреччині. У цій країні багато нащадків кримських татар, тому до України в Туреччині ставляться добре. Сам президент Ердоган — незважаючи на те, що це складний геополітичний гравець як для США, так і для Європи — дуже добре ставиться до Мустафи Джемілєва, і вважає його великою людиною. Дуже важливо, що Зеленський був у Туреччині саме в такій компанії.

На жаль, Туреччина до санкцій проти Росії не приєдналася, проте хоча б політично ця країна повністю на боці України. Ердоган сказав, що він ніколи не визнає анексію Криму. І я вважаю це дуже важливим. Взагалі, політика — це мистецтво можливого. Крім Ердогана, Зеленський також зустрічався з Варфоломієм і турецькими підприємцями, але багато в чому ця поїздка була про кримських татар. Ердоган і Зеленський постійно про них говорили. Всі уважно слухали Джемілєва і Чубарова, які заявили про необхідність кримськотатарської інституалізованої автономії як корінного народу України, а не АРК, як це було раніше. Все це було сказано при Зеленському, і він відповів, що буде максимально підтримувати кримських татар в їх боротьбі за повернення батьківщини. А якщо до цього додати ще те, що в ефірі телеканалу ATR одна з майбутніх голів комітету Верховної Ради заявила, що «Слуга народу» в повному складі підтримує створення автономії кримськотатарського народу в Криму, тобто зміну статті 10 Конституції України, то думаю, тема обговорюється. Не знаю, чому вона потонула при Порошенку, але вважаю, що Зеленський просто повинен це зробити. Для нього це відмінний шанс увійти в історію — започаткувати порятунок цілого народу. Це було б моральною підтримкою як корінного кримськотатарського народу, так і зовнішньополітичної боротьби України за Крим.

Цей візит мені дуже сподобався — навіть не тому, що він про кримських татар. Мені просто було приємно дивитися на те, як тепло зустрічають українського президента — думаю, він це відчув. Так, він молодий і зелений політично, і Ердоган у порівнянні з ним виглядає динозавром і таким собі монстром, але доведеться вчитися.

Дорослішати політично Володимиру Зеленському доведеться дуже швидко. І про це говорять телефонні переговори, який він провів напередодні з Путіним. Як відомо, від ворожого пострілу загинули відразу четверо наших бійців, і це був важкий день. Зеленський розповідав про те, що подзвонив Путіну і попросив вплинути на його маріонеток і припинити вогонь. Однак, тон, в якому він про це розповідав, не годиться. І тут він або стане президентом-бійцем, або просто залишиться президентом, бо так з Путіним не розмовляють.

Я не кажу, що потрібно грубіянити і кричати — справа не в формі, а в суті. Розмова Путіна із Зеленським, як його переказував останній, виглядає як розмова доброї людини з монстром. Але бути добрим і хорошим — це не професія. Потрібно розуміти, з ким розмовляєш. Я думаю, що Путін дуже швидко пояснить Зеленському, хто він такий, і всі ці «попросити» і «дуже попросити» стануть просто безглуздими. Коли Путін чує ці слова, він розуміє, що перемагає Зеленського. Путін поважає жорсткість. М’якість, вмовляння і прохання — це, як на мене, тільки заводить його на подальші провокації. Та й людей, на яких дипломатично може вплинути Путін, просто немає. Це його гібридні війська, його командування, і потрібно називати речі своїми іменами.

Це в будь-якому випадку доведеться робити Зеленському. Тому що зараз його риторика багатьох ображає. У таких розмовах з Путіним наш президент виглядає другим номером. А йому потрібно стати першим. Ніяких інших слів, крім жорстких, Путін не розуміє. Ще він розуміє силу української армії — і це єдине, що зупиняє його перед великою війною. Поки що зупиняє — що йому в голову прийде далі, ніхто не знає.

Так, якщо хочете, то можете йому дзвонити. Але Путін до цього не сприйнятливий. Я вважаю, що Зеленському потрібно бути більш чітким у своїй риториці. Західні партнери теж чують, як Зеленський розмовляє з Путіним, і це на них впливає. Вони самі ще ті — боягузливі, корисливі, які не розуміють Путіна. Зеленський теж людина не зі світу політики і війни, але раз він вже туди прийшов, то йому доведеться стати і бійцем, і політиком — і не початківцем, а вже дорослим.

Проблема в тому, що у нього на це зовсім немає часу. Дорослішати треба швидко, і я сподіваюся, що так і буде, інакше ми станемо другим номером, а в Європі і світі відійдемо на десяті ролі. Зараз Зеленському потрібно сісти зі своїми радниками, добре подумати і виробити такий стиль спілкування з Путіним і західними лідерами, який буде відповідати тій загрозі і брехливій поведінці Росії, які ми бачимо.

«Не спирайся на воду, не вір росіянину», говорить одна дуже точна і правильна кримськотатарська приказка. Користуйтеся нею, Володимире Олександровичу.

Детальніше у відеоблозі Айдера Муждабаева:

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ