Читайте NV у Google
Найбільшою загрозою сьогодні є сценарій, у якому Україна стає валютою, за яку західний нарцис купує собі хвилину слави у російського бандити
У Польщі є старе цинічне прислів'я авторства Стефана Кісєлевського: «Це не криза, це результат». Дивлячись сьогодні з Варшави на Київ та Вашингтон, маю непереборне враження, що саме ця фраза найкраще описує час, що насувається. Роками Україна чула, що її найбільшим ворогом є внутрішня корупція. Це неправда. Корупція — ворог передбачуваний. Сьогодні, перед обличчям втоми від війни, на сцену виходить ворог значно небезпечніший. Це геополітична наївність, вбрана в шати «великої угоди».
Найближчі місяці можуть принести зіткнення не стільки армій, скільки психологій. І тут виникає смертельний ризик: що станеться, коли за стіл із виваженим убивцею сяде нарцис, переконаний у власній геніальності?
Бандит має логіку, Нарцис має лише его
Італійський історик економіки Карло Чіполла створив матрицю, яка болісно точно описує механіку майбутніх переговорів. Він розділив людей на категорії, з яких ключовими є дві: Бандит і Дурень (Наївний).
Історія знає цей сценарій — він закінчується трагічно
Будьмо жорстоко щирими: Бандит (Росія) має свою логіку. Він діє на шкоду іншим, щоб отримати вигоду для себе. Путін і його режим — це архетипові Бандити. Вони хочуть вкрасти територію та ресурси, щоб зміцнити імперію. Їхні кроки злочинні, але раціональні та піддаються розрахунку.
Проблема виникає, коли ми дивимося на потенційних «миротворців» із Заходу. У визначенні Чіполли Дурень — це той, хто своїми діями завдає шкоди іншим, не отримуючи нічого, а часто руйнуючи власну репутацію. У міжнародній політиці цю роль часто беруть на себе лідери, вражені ефектом Даннінга-Крюгера. Це люди, які мало знають про регіон, але їхнє невігластво наповнює їх непохитною впевненістю. Вони вірять, що складний багатовіковий конфлікт можна вирішити за «24 години» за допомогою одного телефонного дзвінка та рукостискання.
Чемберлен у червоній краватці
Найбільша загроза для Києва сьогодні йде не від браку боєприпасів, а від ілюзії, що війну закінчить «жорстка бізнес-угода». Історія знає цей сценарій, і він, зазвичай, закінчується трагічно.
Повернімося до 1938 року. У Мюнхені навпроти «Розумного Бандита» (Гітлера) сів Невілл Чемберлен. Прем'єр Великої Британії не був зрадником. Він був людиною, глибоко переконаною у своїй силі переконання. Він вважав, що його особиста чарівність і бізнесовий підхід приборкають диктатора. Чемберлен — входячи в роль корисного нарциса — вірив, що привозить «мир для нашого часу».
Насправді Гітлер — холодний, логічний Бандит — миттєво відчув, що нарцисизм співрозмовника є його слабким місцем. Він дав Чемберлену ілюзію успіху (підпис на папері), а натомість забрав реальні ресурси (Чехословаччину). Чемберлен повернувся додому у спалахах фотокамер, щоб через рік дивитися, як палає світ.
Сьогодні ця сама тінь падає на Україну. Якщо доля Києва залежатиме від політиків, які ставляться до війни як до операції з нерухомістю, а до Путіна — як до складного контрагента, якого треба «задобрити», — ми за крок від повторення Мюнхена.
Пастка «Геніального Миротворця»
Дональд Трамп і його політичне оточення неодноразово натякали, що їхнього таланту укладати угоди (deal-makers) вистачить, аби зупинити кровопролиття. Це класичний синдром Даннінга-Крюгера в геополітиці. Компетентна людина знає, що з Росією не існує швидких рішень. Людина некомпетентна, але самовпевнена, ігноруватиме реалії (безпеку України), аби лише оголосити світу про свій особистий успіх у вигляді «завершення війни».
Для Путіна такий партнер за столом — це подарунок. Бандит знає, як грати з Нарцисом. Достатньо почухати його его, дати йому відчуття, що він є «архітектором миру», щоб на цьому тлі вибити поступки, які знищать суверенітет України.
Попередження з Варшави
Україна виконала титанічну роботу. Ваша армія і суспільство зупинили російський каток. Але зараз ви входите у найважчу фазу. Вашим дипломатичним завданням буде не лише боротьба з ворогом, а й управління «друзями», які хочуть вашого блага, якщо це благо поміститься в їхньому твіті про успіх.
Як поляк і сусід пишу це з тривогою: найбільшою загрозою сьогодні є сценарій, у якому Україна стає валютою, за яку західний нарцис купує собі хвилину слави у російського бандити.
Не дайте переконати себе, що складні проблеми мають прості рішення. Якщо хтось обіцяє вам мир за один день, то зазвичай він приносить не мир, а капітуляцію, загорнуту в золотий папір. Пам’ятайте про Чемберлена. Він теж думав, що робить угоду свого життя. А рахунок за його пиху оплатили мільйони.
Текст опубліковано з дозволу автора