Мільярд за 200 дронів — дорого навіть для Перської затоки
А як же Patriot? Коротко поясню, чому Захід тепер потребує українських зенітних дронів для захисту монархій
Якщо дійсно коротко — запит від західних партнерів виник скоріше тому, що ми у такі засоби захисту вміємо «грати» на більш масштабному рівні та з на порядок меншими затратами, аніж вони.
Ну а якщо говорити мовою деталей, то читачів може спіткати навіть легкий когнітивний дисонанс.
Річ у тому, що країни Заходу ще задовго до повномасштабного вторгнення почали працювати і таки створили свої робочі зразки зенітних БпЛА, які буквально стали «законодавцем мод».
Наприклад, у США ще у 2021 році був комплекс FS-LIDS, який поєднує у собі дозвукові реактивні зенітні дрони Coyote Block 2 та пускові установки до них, системи радіоелектронної боротьби CUAEWS, багатофункціональні РЛС KuMRFS та оптико-електронні станції для виявлення БпЛА, ну і систему управління FAAD C2.
Дальність ураження повітряних цілей — до 15 км, але по Coyote Block 2 також заявляється опція роботи в режимі «поверхня-поверхня».
Якщо є гроші, то чого б і не Петріотом стріляти?
До Coyote Block 2 в складі FS-LIDS також міг використовуватись гвинтовий Coyote Block 1, конструктивно аж занадто подібний до «Світчблейда». Але коротше і в ролі перехоплювача Coyote Block 1 був, м’яко кажучи, малоефективним.
На цьому місці логічно виникає питання в дусі: так а що у них не виходить, якщо той же FS-LIDS був прийнятий на озброєння збройних сил Сполучених Штатів Америки ще в 2018 році? Відповідь — а просто дико дорогий комплекс вийшов.
Для ілюстрації — у 2022 році американці продали Катару один комплекс FS-LIDS із запасом на 200 дронів-перехоплювачів за експортною ціною в 1 мільярд доларів. Якраз еквівалент вартості однієї батареї Patriot.
Із таким порядком затрат виходило по суті без різниці, чим збивати, особливо в умовах Перської затоки. Мовляв, якщо є гроші, то чого б і не Петріотом стріляти?
В принципі, така ставка до недавніх пір працювала, — аж поки США та союзники у Перській затоці не зіткнулися із особливо масованими ударами Ірану, для протидії яким ресурсна та концептуальна база виявилась не готова.
Саме на такому тлі і виник запит на допомогу від України. Бо за понад три роки цілеспрямованих зусиль (починаючи з кінця 2022 року) ми навчились «грати» у свої зенітні дрони. І навчились це робити масштабніше та дешевше, аніж західні партнери.
Такі справи.
Текст опубліковано з дозволу автора