Що треба змінити в органах самоорганізації населення

7 грудня 2021, 16:25

Нарешті законопроект про ОСНи, органи самоорганізації населення, готовий. Отже, саме час розповісти, що і як пропонується реформувати

Що таке ОСНи?

ОСН — це об'єднання сусідів, до яких можуть входити мешканці кількох будинків, цілої вулиці чи навіть усього мікрорайону. У Великобританії аналогічні об'єднання називаються сусідськими комітетами, у США — асоціаціями сусідства чи органами сусідського самоврядування.

Реклама

Ідея таких об'єднань полягає у тому, що за їх допомогою мешканці можуть покращити якість свого життя — захищати та розвивати зелені зони й інші публічні простори вулиці, створювати власні сервісні організації та соціальні чи спортивні клуби. Крім того, ОСНи можуть виступати представниками мешканців певної території у міських чи районних адміністраціях, наприклад, з приводу розміщення МАФів, парковок, благоустрою чи зміни маршрутів громадського транспорту. Причому такі представники-сусіди є дуже якісними, зосередженими та неймовірно обізнаними представниками громади. Адже навіть найкращій депутат у світі ніколи не розумітиме всі найдрібніші проблеми та можливості всіх куточків свого округу так, як їх розуміють мешканці.

Такий інструмент має всі шанси працювати в Україні дуже ефективно, адже Майдан та російсько-українська війна чітко показали — наша нація здатна на дива самоорганізації. Але він не працює. Зрозуміти, та хоч якось використати цей механізм за призначенням наразі змогли максимум пару десятків громад у країні. З корупційною метою, наприклад для створення виборчих «сіток», ОСН використовуються набагато частіше.

Чому цей інструмент не працює в Україні?

Не працює він тому, що закон «Про ОСН», який встановлює правила їхнього функціонування, був прийнятий у 2001 році. Незалежній Україні на той момент було лише 10 років, мало хто взагалі розумів, що таке низова демократія, як саме вона має працювати та як її врегульовувати. Тому у закон було закладено надзвичайно складну процедуру створення таких органів, не був належним чином унормований їхній правовий статус та не були закріплені належні гарантії для забезпечення їх ефективної діяльності. У результаті ОСН став незрозумілим недоорганом, задля створення якого треба докласти титанічних зусиль, а як його після цього використовувати — ніхто пояснити не може.

Процедури роботи ОСНів, як такої, зараз немає

Як це працює зараз і що змінить реформа

Процедура створення зараз виглядає так. Для початку створення ОСНу вам треба зібрати на збори не менше половини жителів вулиці, мікрорайону чи будинків, де ви той ОСН створюєте. При цьому на зборах вони мають бути присутніми фізично і жителями вважаються лише громадяни України, прописані у будинку, а не справжні стейкхолдери — власники нерухомості.

На зборах жителі мають обрати ініціативну групу, яка звертається з протоколами зборів до міської ради та заявляє про намір створити ОСН. Далі цю заяву розглядає відповідна депутатська комісія, і якщо вона зі створенням цього ОСНу згодна, вона має розробити проект рішення. Потім це рішення має бути розглянуто на пленарному засіданні міської ради. Але навіть це ще не все — після того, як ви пройшли усі ці кола пекла, ви маєте знову фізично зібрати половину прописаних мешканців території майбутнього ОСНу на збори та обрати на тих зборах керівництво. І лише після цього — можна починати працювати. Якщо ви колись намагалися фізично зібрати в одному місці та часі 10 дорослих працюючих людей, ви можете собі приблизно уявити, яких зусиль потребує узгодження графіків, коли таких людей у вас 100 чи 200. І яких — коли цих 100−200 людей треба зібрати в одному приміщенні в умовах пандемії COVID.

Ми пропонуємо:

— вважати жителями території не лише тих, хто на ній прописаний, а ще й власників нерухомості та людей, які користуються нерухомістю більше 6 місяців, наприклад, орендарів;

— зменшити кількість жителів, які мають представлені на зборах, з половини до третини жителів відповідної території;

— запровадити право електронного та заочного голосування;

— вважати людьми, які мають право голосу, не лише осіб з українським громадянством, а й іноземців, які володіють або користуються нерухомістю.

Процедури роботи ОСНів, як такої, зараз немає. А ще є безліч ОСНів раннього пострадянського періоду, що не функціонують. Більшість із них не мають навіть статусу юридичної особи, але вони блокують створення на цій території реально діючих сусідських об'єднань. Припинити діяльність таких ОСНів за чинним законодавством дуже складно.

Ми пропонуємо:

— впровадити процедуру роботи, яка усуне законодавчі колізії, вдосконалить контроль як з боку місцевих рад, так і з боку місцевих мешканців (через створення наглядових рад) та визначить порядок неприбуткової діяльності таких об'єднань;

— провести «інвентаризацію» — ОСНи, які були легалізовані шляхом повідомлення (без статусу юридичної особи), протягом одного року матимуть зареєструватися, як юридичні особи. Внаслідок цього діяльність продовжать тільки реально діючі ОСНи.

Повноваження ОСНів зараз поділяються на власні та делеговані. Власні добре описані у законі, але не дають майже ніяких справжніх важелів впливу. Певно, єдине власне повноваження, яке наразі має практичний сенс — це право представляти місцевих мешканців у органах місцевої влади, тобто, мати певний статус. Усі ж інші власні «повноваження», наприклад, контроль якості житлово-комунальних послуг чи озеленення території за власний рахунок, мешканці можуть реалізовувати і без створення цього органу.

А от делеговані повноваження — вже зовсім інша річ. Це різноманітні повноваження міської ради, які вона може передати ОСНу. Звичайно, разом із коштами та іншими ресурсами на їхню реалізацію. Це може бути ремонт доріг та тротуарів, встановлення освітлення, благоустрій та озеленення та багато інших надзвичайно цікавих речей, які мотивоване об'єднання сусідів може зробити не так, як це зазвичай роблять чиновники, а так, як це хоче бачити громада. Але наразі це право «мертве» — делегованих повноважень не має жодний український ОСН.

Ми пропонуємо детальну процедуру наділення ОСН делегованими повноваженнями на основі договору із місцевою владою.

Щиро сподіваюся, що Верховна Рада цей законопроект підтримає і через якийсь час я вже буду писати, як усе це працює на практиці.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Показати ще новини