Читайте NV у Google
Бойовики бухають і прямим текстом кажуть, що скоро тут буде ЗСУ
Мільйон років тому, ще до Революції Гідності, їздив у Донецьк на конференцію в один із найекстравагантніших тамтешніх вишів — Університет штучного інтелекту називався. Тоді це здавалось просто якась гротескно-футуристична назва, але в них був доволі добре розвинений підрозділ з релігієзнавства та філософії. Навіть велику конференцію щорічно проводили. Але менше з тим…
Що саме їм робити (чи не робити), коли наші війська таки почнуть повернення
У ті далекі студентсько-аспірантські роки на конференціях ми просто до хрипоти могли сперечатися на секціях, потім у кулуарах, а далі на афтерпаті з пивом чи дешевим портвейном. І ось десь там я познайомився і сперечався із хлопцем, який був переконаним марксистом. Цікавий, добре начитаний із живим розумом і нездоланною вірою в ліву ідею. Говорив він переважно російською, але коли переключався на українську, то вона була у нього дуже гарна і незвична, наче з періодики часів УНР. Власне з тих далеких років ми і не спілкувалися. Хоч якось після 2014 зауважив було в соцмережах, що він залишився на окупованих територіях і навіть публічно (хоч і з різними обмовками) підтримав ДНР.
І ось днями отримав від нього повідомлення. Короткий вступ, нагадування про знайомство і одне-єдине запитання:
— Як думаєш, коли сюди повернеться Україна, нас приймуть назад?
У короткому діалозі він розповів, що двоє його знайомих з адміністрації ДНР продають житло і готуються переїжджати «вглиб Росії». Колишні «ополченці» бухають і прямим текстом кажуть, що скоро тут буде ЗСУ. А ситуація в місті доволі депресивна, із пальним і водою перебої.
Що тут можна сказати? Явно «СВО йде за планом». У мене немає великого оптимізму щодо темпів нашого просування на схід, але такі випадки багато говорять про моральний стан на тимчасово окупованих територіях.
Ну і ця історія — це ще +1 аргумент для того, щоб швидше приймати засади перехідного правосуддя і послати чіткий сигнал нашим окупованим людям, що буде далі, яка буде політика України щодо тих, хто жив в окупації, і що саме їм робити (чи не робити), коли наші війська таки почнуть повернення.