У Києві попрощалися з 20-річним розвідником Сергієм Оксютою
20-річного захисника Сергія Оксюту провели в останню путь у Києві (Фото: Олександр Ратушняк/LB.ua)
13 серпня у Києві відбулася церемонія прощання з 20-річним захисником Сергієм Оксютою з позивним Карта.
Військовий був розвідником у лавах Третього армійського корпусу і загинув під час виконання службового обов’язку 8 серпня.
До лав захисників України друг Карта долучився ще з перших днів повномасштабного вторгнення — на початку свого бойового шляху він виконував обов’язки зв’язківця у 1-й штурмовій роті 1-го штурмового батальйону. Разом зі своїм підрозділом брав участь у бойових завданнях на найгарячіших напрямках.
«Коли Карта прийшов до нас, ми одразу побачили в ньому великий потенціал. Він був дуже молодим, але вже виконував серйозну роботу, постійно прагнув навчатися, цікавився зброєю, спорядженням та військовою справою», — зазначив один з побратимів Сергія.
31 січня 2024 року, після досягнення 18-річного віку, Сергій офіційно підписав контракт та пройшов БЗВП. Після цього повернувся до рідної 1-ї штурмової роти вже як штурмовик.
«Він часто сам викликався допомогти нашому підрозділу, цікавився, чи не потрібна нам допомога, і ніколи не давав задню. Він просто приходив і робив те, що було потрібно. І саме таким був його останній мужній вчинок. Коли йому вже потрібно було ротуватися, він залишився з хлопцями — бути поруч, підтримувати їх, як робив це завжди. А найголовніше — він хотів до кінця виконати поставлене завдання. І завжди — з посмішкою. Саме цю його посмішку ми запам’ятаємо назавжди», — розповів український захисник про Сергія Оксюту.
Карта пройшов війну від оборони Київської області до боїв на Харківщині. Окремою сторінкою його служби стала участь у спеціальній штурмовій операції Дельфін.
«Для нас Карта був не просто побратимом. Він був справжнім Другом. Без шаблонних слів про „найкращого“ чи „ідеального“. Він був другом у найповнішому значенні цього слова. Він доповнював нашу компанію своєю посмішкою, жартами, підтримкою та тією особливою енергією, яку неможливо замінити. Його присутність відчувалася завжди. І тепер так само відчувається його відсутність», — сказав побратим про Карту.