Єврокомісія вважає, що Україна має визнати одностатеві шлюби для вступу в ЄС — ЛГБТ-активісти

У своєму зверненні представники громадських організацій висловили занепокоєння законопроєктом № 14394. Нова редакція Цивільного кодексу серед іншого передбачає заборону на визнання дійсності шлюбів у випадку, коли одна з осіб після того змінила стать.

У відповідь на лист представників ГО у Єврокомісії нагадали, що на шляху просування України до вступу в ЄС вкрай важливо, аби правова база відповідала acquis ЄС та європейським стандартам, закріпленим у Хартії основоположних прав. Зокрема у тому, що стосується поваги до приватного та сімейного життя та заборони дискримінації за будь-якою ознакою, включно з дискримінацією ЛГБТІК+ осіб, відповідно до Стратегії рівності ЛГБТІК+ на 2026−2030 роки.

«У цьому контексті Європейська Комісія хотіла б нагадати про зобов’язання України в межах переговорів про вступ у рамках Кластеру Основи, зокрема Розділу 23: відповідно до Дорожньої карти з верховенства права Україна має ухвалити закон, який забезпечить юридичне визнання та захист одностатевих пар відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Маймулахін і Марків проти України. Запевняємо вас, що Європейська Комісія уважно стежитиме за виконанням цього зобов’язання. Крім того, ми порушимо питання щодо наслідків нового проєкту Цивільного кодексу для ЛГБТІК+ осіб під час регулярних моніторингових зустрічей та в інших форматах офіційного діалогу з українською владою», — йдеться у листі від ЄС.

1 червня 2023 року Європейський суд з прав людини виніс рішення по справі Маймулахін і Марків проти України за позовом, який був поданий адвокатами Української Гельсінської спілки з прав людини ще у 2014 році. Вони представляли інтереси координатора Центру Наш світ Андрія Маймулахіна та його партнера Андрія Марківа. Справа стосувалася порушення прав на сімейне життя у зв’язку з неможливістю зареєструвати їхні стосунки й отримати права членів сім'ї, які гарантує українське законодавство.

«Наш лист до Єврокомісії ми базували на кейсі Маймулахіна-Марківа, які виграли у Європейському суді право на визнання своєї сім'ї. Вони судилися з Україною через відсутність такого формату партнерств, який би забезпечував їхні права. Нас як спільноту військових дуже бентежить те, що Цивільний кодекс у новій редакції, яку хочуть прийняти, блокує будь-які подальші можливості прийняття цивільних партнерств, цементуючи шлюб як союзу чоловіка та жінки», — розповів у коментарі NV Віктор Пилипенко, голова виконавчого комітету ГО Українські ЛГБТ-військові за рівні права.

Він додав, що це порушує зокрема ст. 22 Конституції України, яка гарантує невичерпність конституційних прав і свобод, їх невід'ємність та заборону звуження змісту й обсягу існуючих прав при прийнятті нових або зміні чинних законів:

«Цивільні партнерства, як йдеться у відповіді Єврокомісії, є передумовою для вступу України в Європейський Союз, а значить, також і вступу до НАТО, перед яким ми так само маємо ряд зобов’язань у опіці військових і ветеранів, що належать до меншин. Таким чином ми зараз тиснемо на владу, щоб вони не приймали Цивільний кодекс без слухань громадянського суспільства, без наших зауважень. Так само будемо тиснути, щоб в нову редакцію включили саме поняття одностатевих пар, щоб цивільні партнерства були інтегровані в Цивільний кодекс».

Цю тему громадські організації продовжують активно адвокатувати і на міжнародному рівні, додає Віктор Пилипенко:

«Позавчора я бачився із представниками Комітету закордонних справ та оборони Стортинга — норвезького парламенту. Це була вечеря, на яку запросили представників громадянського суспільства. Там я говорив про Цивільний кодекс і закликав норвезьких парламентарів говорити з нашими парламентарями про те, наскільки недопустима дискримінація ЛГБТ військових. Так само спілкувався з військовим аташе, представницею місії посольства Канади, заручилися їхньою підтримкою щодо цього питання. Так само листувався з військовим аташе посольства Британії».

У посольстві Британії, зазначає Віктор Пилипенко, йому порадили звернутися також до української військової омбудсменки Ольги Решетилової — з нею уже провів спільну зустріч, на якій предметно обговорили, як саме вона могла би посприяти захисту прав ЛГБТ-військових.

Нагадаємо, 22 січня 2026 року в українському парламенті зареєстрували законопроєкт № 14394. Це нова редакція Цивільного кодексу України, де пропонується ряд змін щодо підстав для укладення, а також розірвання шлюбу. Новий проєкт закону вже викликав активну дискусію у правозахисних та активістських колах.