Позитивний результат референдуму 1991 році у Криму забезпечили тільки кримські татари — голова Меджлісу

Вигнання кримських татар на той момент тривало понад 45 років, але заслабла імперія вже не мала сил, щоб зупинити масовий переїзд людей на рідний півострів, нагадав політик.

«Розпадається Радянський Союз, оголошується незалежність Української держави, потім референдум 1 грудня 1991 року. Всі кримські татари, які повернулися на той час до Криму, а їх тоді вже було десь за 70 тисяч виборців — вони всі підтримують українську незалежність. 54% у Криму — менше всіх, якщо брати інші території України, але все одно більше, ніж половина виборців Криму, які прийшли до дільниць, вони проголосували, підтримали Акт проголошення незалежності Української держави. Можна сказати, що завдяки кримським татарам перескочили той рубіж у 50% виборців», — стверджує Чубаров.

На його думку, тоді був дуже вигідний момент, щоб юридично затвердити статус тих, хто повернувся, полегшити їм облаштування в рідному краї. Однак Київ на початку 1990-х узагалі не мав чіткої державної політики щодо Криму, вважає Рефат Чубаров.

«Усі розуміли, що держава не зможе такий потік одночасно облаштовувати, йшлося про десятки тисяч людей, які нарешті, кинувши все в місцях вигнання, поверталися на свою землю. Отже, щоб люди самі почали облаштовуватися, і вони на це були готові, було питання облаштування тих місць компактного поселення, де люди вже починали будуватися. Якщо їм давали землю, але її теж дуже мало давали, вони починали будувати, і треба було хоча б якимсь чином облаштовувати ці нові поселення. І третє — починати проводити правові норми для того, щоб ці люди почали інтегруватися в нову державу», — сказав глава Меджлісу.

«Фантастична» нагода надати Криму особливий статус тоді була втрачена, констатував він.

Депортація кримських татар та їхнє повернення в Україну

18−20 травня 1944 року сталінська влада вивезла жителів Криму кримськотатарського походження у віддалені райони Центральної Азії. Кримськотатарські ресурси оцінюють кількість депортованих у 400 000 осіб.

Приводом для таких дій стало облудне звинувачення у співпраці кримських татар з державами гітлерівської Осі.

У 1945 році була скасована Кримська АРСР — національно-територіальна автономія кримських татар. Її було відновлено у лютому 1991 року, але вже без етнонаціональної ідентичності.

Закон СРСР про реабілітацію репресованих народів було ухвалено у 1991 році. Ще раніше розпочалося стихійне повернення кримських татар на півострів. За першу половину 1990-х років число переселенців перевищило 250 000.

12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.