Один із підозрюваних у «справі адвокатів-хакерів» подав до суду на ZN.UA та його журналістку

Борзих вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів та низки подальших публікацій, повідомило ZN.UA. Перше судове засідання призначене на 10 серпня.

Претензії, зокрема, стосуються публікації його імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком.

Також Борзих просить стягнути з відповідачів майже 500 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч — на правову допомогу, хоча сам є практикуючим адвокатом.

У ZN.UA нагадали, що НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії Гарантія ваших прав, одним з яких є Дмитро Борзих. За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції.

Під час підготовки правової позиції адвокати ZN.UA звернулися до НАБУ і там підтвердили, що Дмитро Борзих має статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000620. Також в НАБУ нагадали, що, згідно з позицією Верховного Суду, спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі - відповідну оцінку можна дати лише в межах кримінального провадження.

Представники ZN.UA вважають, що Борзих фактично намагається отримати в цивільному процесі оцінку обставин, які є предметом кримінального провадження НАБУ.

На думку адвоката Євгена Воробйова, який представляє ZN.UA, позов Борзих має ознаки Strategic Lawsuit Against Public Participation — стратегічного позову, спрямованого на тиск на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.

У свою чергу, представник Інни Ведернікової адвокат Роман Васильняк зазначив, що сторони в цьому процесі перебувають у нерівних умовах.

ZN.UA повідомило, що проаналізувало дані порталу Судова влада України та ЄДРСР щодо руху позовів Борзих і виявило ознаки так званої «судової каруселі».

Перший позов система розподілила судді Тетяні Ільєвій, але наступного дня його повернули за заявою позивача. До офіційного оприлюднення цієї ухвали Борзих подав новий позов із тими самими вимогами. Цей позов потрапив до судді Євгена Хайнацького, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після перерозподілу справа знову потрапила до Ільєвої, яка теж заявила самовідвід. Після цього для авторозподілу залишилися двоє суддів — Сергій Вовк та Олексій Соколов. Справу отримав Соколов.

ZN.UA нагадало, що голова Печерського районного суду Руслан Козлов є кумом Борзих.

У редакції видання заявили, що вважають позов не приватним конфліктом Борзих з журналісткою чи редакцією, а спробою обмежити право медіа виконувати свою роботу, а суспільства — знати, кого і в чому підозрюють у справах про топкорупцію.

«Саме тому принциповою для нас є одна з вимог Борзих — щодо публікації його імені як підозрюваного», — зазначило ZN.UA.

Видання нагадало, що частина 4 статті 296 Цивільного кодексу України дозволяє оприлюднювати ім'я підозрюваного чи обвинуваченого до обвинувального вироку лише за його згодою, а у 2025 році Верховний Суд підтвердив буквальне застосування цієї норми. Таким чином публічний статус особи та суспільний інтерес самі по собі не дають медіа права називати її ім'я.

«Треба визнати, що український підхід до права на ім'я, по суті, антиєвропейський. Європейський стандарт захищає людину від оголошення винною до вироку, але не встановлює для медіа абсолютної заборони називати підозрюваного незалежно від його статусу та суспільного інтересу. А у справах щодо публічних осіб і топкорупції європейська практика виходить із пріоритетного значення свободи слова та суспільного інтересу. Для України, яка веде війну за незалежність та перебуває в процесі вступу до ЄС, який планує вкласти глобальний ресурс у її майбутнє відновлення, ця різниця є принциповою», — наголосили в редакції ZN.UA.

Також там згадали про нові законодавчі ініціативи — депутати намагаються обмежити публічну комунікацію правоохоронних органів про кримінальні провадження, посилаючись на європейські норми про захист політиків від цькування.

«Якщо правоохоронцям заборонять розповідати про резонансні справи, а медіа не можуть називати їхніх фігурантів, журналістів і суспільство просто загонять у сліпу зону. Щоб суспільство формально знало про боротьбу з корупцією, але не знало, що насправді відбувається і кого це стосується. Щоб ніхто і ніколи не дізнався ні про Міндіча, ні про Єрмака, ні про Династію», — наголошується в заяві редакції ZN.UA.

Також там нагадали, що влада не змінює норми законодавства, які дозволяють адвокатам роками затягувати розгляд справ, після чого ВАКС змушений їх закривати через сплив строків давності. Видання констатує, що таким чином на державному рівні створюється інструмент, який дозволяє фігурантам топкорупційних справ уникати відповідальності.

«ZN.UA захищатиме свою позицію в суді. Називати суспільно значущі факти й людей, яких вони стосуються, — це право медіа виконувати свою роботу. І право суспільства знати», — підсумували в редакції.