Два екскомандири Беркуту постануть перед судом за спроби знищити докази вбивств на Майдані
Перед судом постануть двоє колишніх командирів полку та спецроти Беркут. Вони організували вивезення та знищення табельної вогнепальної зброї, з якої розстрілювали учасників протесту, і службової документації під час Революції Гідності.
Про це у середу, 8 травня, повідомив Офіс генерального прокурора.
Зазначається, що 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві беркутівці застосували вогнепальну зброю проти мирних учасників протесту на виконання злочинного наказу.
Внаслідок дій правоохоронців загинули 48 людей, а 90 учасників протесту отримали вогнепальні кульові поранення.
За даними Офісу генпрокурора, командири полку та спецроти київського Беркуту усвідомлювали, що їхні підлеглі вчинили масові умисні убивства та замахи на учасників акції протесту, тому вирішили приховати сліди злочинів та знищити знаряддя вбивств.
Для цього 21 лютого 2014 року обвинувачені організували переміщення та вивезення вогнепальної зброї, яку застосували під час розстрілів, а саме: 24 автоматів АКМС, снайперської гвинтівки Драгунова, трьох рушниць Форт-500 та пыстолета Форт-12.
За даними слідства, зброю вивезли з території базування Беркуту до невідомого місця, де її незаконно знищили та видалили серійні номери. Частину знищеної вогнепальної зброї втопили в притоці Дніпра — річці Віта, а частину закопали на її березі.
В Офісі генпрокурора повідомили, що командир полку міліції особливого призначення Беркут заволодів важливими документами, які містили докази злочинів, та знищив їх. Він хотів ускладнити ідентифікацію правоохоронців, які брали участь у масових вбивствах та замахах на вбивства.
Двом колишнім командирам інкримінують перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу (ч. 3 ст. 365), викрадення, привласнення вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 262), незаконне виготовлення, переробку вогнепальної зброї, незаконне видалення та зміну її маркування (ч. 2 ст. 263−1), заволодіння особливо важливими офіційними документами (ч. 2 ст. 357).
3 травня Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього командира Севастопольського спецпідрозділу міліції Беркут, який брав участь у розгоні Майдану, а потім допомагав країні-агресору захоплювати Крим. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Революція Гідності та події 18 лютого 2014 року — що відомо
18−20 лютого 2014 року відбулися найтрагічніші події Революції Гідності. Саме в ці дні в центрі Києва загинула найбільша кількість учасників тримісячних протестів — майже 100 осіб.
18 лютого силовики й тітушки жорстоко придушили Мирний наступ — ненасильницьку акцію протестувальників, які прямували до Верховної Ради з вимогою підтримати повернення до Конституції зразка 2004 року (у ній повноваження президента були істотно обмежені). Того ж дня спецпризначенці почали силовий штурм Майдану, під час якого спалахнув Будинок профспілок, а протестувальників відтіснили у вузьке кільце всередині головної площі Києва.
Влада майже на дві доби перекрила роботу метро — вперше в історії української столиці. А 19 лютого СБУ оголосила про введення в Україні режиму антитерористичної операції — фактично проти учасників революції було вирішено кинути армію і задіяти зброю. Президент Віктор Янукович терміново змінив начальника Генштабу: замість Володимира Замани призначили більш лояльного до президента адмірала Юрія Ільїна.
Раніше начальник департаменту у справах Майдану Офісу генпрокурора Олексій Донський заявив, що у справах Майдану, які розглядаються майже 10 років, нерозкритими залишаються вбивства протестувальників 22 січня і частково — 18 лютого.
Силове протистояння на Майдані почалося з подій у ніч на 30 листопада 2013 року, коли Беркут жорстоко розігнав протестувальників. Вони нібито заважали встановленню різдвяної ялинки.
