ProfTech = Відбудова. Як професійна освіта стає економічною інфраструктурою
Програма MYRP в Україні реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України. Ця ініціатива вперше зібрала в одному процесі державу, міжнародних донорів і практичний досвід громадських організацій.
У цій моделі кожен відповідає за свій рівень змін. Міністерство освіти і науки України формує нові правила гри і відкриває систему для трансформації. Kyiv School of Economics забезпечує аналітичну основу: дослідження, які дозволяють зрозуміти, де саме система не працює і які рішення можуть бути ефективними.
Паралельно партнерські організації переводять ці рішення у практику. ГО «Фундація Проджектор» працює зі змістом навчання, тестуючи нові формати, де загальноосвітні предмети подаються через професію. GoGlobal фокусується на навичках, які дозволяють реально працювати — від професійної англійської до кар'єрної навігації.
Finn Church Aid працює з тими, кому потрібно швидке рішення: дорослими, ветеранами, людьми, які змінюють професію.
Потреба реформувати професійну освіту в Україні виникла не сьогодні, вона назрівала роками. Система, яка формувалася під вимоги іншої економіки, поступово відставала від потреб ринку: програми втрачали актуальність швидше, ніж оновлювалися, обладнання не відповідало сучасним виробництвам, а роботодавці дедалі частіше говорили про нестачу людей із практичними навичками. Повномасштабна війна лише загострила цей розрив: на тлі втрат через війну, міграції і зростання попиту на робітничі професії стало очевидно, що система професійної освіти не встигає за потребами бізнесу та економіки країни.
Ще одними викликами, спричиненими повномасштабною війною, стали пошкодження або знищення інфраструктури професійних коледжів та порушення безперервності освіти. Програма MYRP стала відповіддю на кризу, яка сформувалася. MYRP створює нову логіку: де держава задає рамку, донори дають ресурс і швидкість, KSE Institute забезпечує аналітику і системність, а партнерські організації переводять це в реальні рішення на місцях.
Станом на сьогодні в Україні діє розгалужена мережа закладів професійної освіти, загалом їх кількість вимірюється сотнями: лише професійних коледжів близько 500, ще приблизно 700 становлять фахові коледжі.
У цих закладах навчаються сотні тисяч людей. За останніми доступними даними, йдеться приблизно про чверть мільйона студентів одночасно. Щороку до системи заходить понад 120−130 тисяч нових учнів, а випускається понад 100 тисяч фахівців. Сьогодні цей колосальний механізм освіти має змінитися швидше, ніж будь-коли.
Дослідження, проведене KSE Institute разом із Міністерством освіти і науки, вперше системно описало розрив між освітою і ринком праці та показало, де саме система не працює: «Дефіцит кваліфікованих фахівців залишається критичною проблемою для економіки України. Повномасштабна війна лише поглибила нестачу кадрів, особливо у сферах, що потребують працівників із професійною освітою. Водночас кількість вступників до закладів професійної освіти зменшується», — йдеться у дослідженні. Саме ця аналітика стала основою для подальших рішень і дала реформі чітку опору на дані, а не на припущення.
Далі ця логіка почала розгортатися у практиці. Партнерські організації: ГО «Фундація Проджектор», Finn Church Aid та GoGlobal стали тими, хто перевіряє ці підходи «в полі»: запускають пілотні програми, тестують нові формати навчання, працюють із різними аудиторіями від студентів до дорослих, які змінюють професію.
Як пояснює заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній, проблема нестачі кадрів не з’явилася у 2022 році, вона існувала і раніше. Але сьогодні вона стала критичною.
Дмитро Завгородній,
«Є дуже великий попит на професіоналів робітничих професій. І це практично всі галузі: від енергетики до будівництва», — говорить він.
За даними Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях (KSE Institute) у межах багаторічної програми стійкості MYRP Ukraine, уже сьогодні 59% вакансій припадає саме на галузі, де домінують робітничі професії, а до 2027 року попит у будівництві та промисловості зросте на десятки тисяч фахівців. У деяких категоріях цей приріст становить понад 50%. Це означає, що мова йде не про «попит, який вирівняється».
Мова про нову норму. Освіта перестає бути довгостроковою інвестицією, вона стає інструментом, який має працювати негайно. Але система до цього не готова.
«Це освіта, яку неможливо здобути дистанційно або теоретично, бажано вміти щось зробити. І якщо цього немає - людина не готова до роботи», — говорить Дмитро Завгородній, і додає ще одну принципову річ:
«Проблема не лише в змісті. Проблема в умовах. Без сучасного обладнання неможливо навчити сучасної роботи».
Саме тому держава почала інвестувати в майстерні та кабінети. Але, як показує досвід, інфраструктура це лише частина рішення. Не менш важливою є взаємодія з роботодавцями та ринком праці. Саме тому це один із ключових фокусів роботи: зараз ми запроваджуємо наглядові ради у закладах професійної освіти, щоб залучити роботодавців до оновлення освітніх програм і розвитку коледжів. Вже зараз є бізнеси, які системно співпрацюють з коледжами: оновлюють майстерні сучасним обладнанням, розвивають дуальні програми навчання, коли понад половину часу навчання студенти працюють на виробництві і можуть отримувати за це заробітну плату. Це допомагає бізнесам отримати готового фахівця, які готові працювати одразу після навчання.
«Найбільший попит на фахівців і водночас їхній дефіцит спостерігається у сферах електроенергетики, електроніки, радіоелектроніки та будівельної техніки. Також є значний попит на зварювальників і фахівців з металообробки загалом. Найбільший дефіцит кадрів — в оборонному секторі, попри те, що роботодавці вже пропонують додаткові умови: транспорт, проживання чи харчування. Виробники з різних міст приїжджають у наші коледжі і заохочують випускників працювати в них», — так коментує ситуацію з ринком праці заступник міністра освіти.
Олександра Чубрей,
На цьому фоні особливо важливими стають практичні кейси. Керівниця проєкту ГО «Фундація Проджектор», Олександра Чубрей описує свій підхід:
«Ми почали не з програми, а з дослідження. Говорили з викладачами, студентами, роботодавцями. І побачили, що студент часто не розуміє, навіщо йому знання».
ГО «Фундація Проджектор» провела колосальну роботу: «Наші напрацювання єдині в Україні, ми можемо говорити, що вони чи не єдині в Європі, які зібрали оцей весь досвід, і тепер вивчення загальноосвітніх предметів фізики, хімії, 10 предметів загальноосвітнього спрямування подаємо через професію. Тобто, у нас фізика, українська мова, література, зарубіжна література в транспортній галузі, фізика в транспортній галузі, у нас усі задачки прикладні, усе через професію. У нас студент ніколи не спитає, нащо мені знати цю формулу, тому що він розуміє — йому потрібно вирішити цю задачку, а формула йому йде в допомогу. Так само англійська мова, у нас усе йде через професії».
Пілотним став транспортно-логістичний профіль, у якому ця унікальна програма запрацює вже наступного навчального року, і цей успіх стане дороговказом для залучення у інших галузях професійної освіти.
Освітня фундація GoGlobal пропонує освітянам «прикладну англійську». Виходячи із простої ідеї: мова потрібна не для оцінок, а для роботи, вони створили застосунок PROSKILLS — інструмент, який навчає англійської через реальні сценарії з професійного життя. Там не «теми з підручника», а конкретні ситуації для кухарів, електриків, зварювальників чи логістів — тих, хто потім працює в цих сферах. Проєкт реалізується разом із МОН і міжнародними донорами, зокрема, в партнерстві з Finn Church Aid та завдяки донорству Education Cannot Wait.
Також надзвичайно важливий напрям: кар'єрна навігація. Бо проблема не лише в навичках, а в тому, що молодь часто не розуміє, як ними скористатися. Для цього фундація GoGlobal запустила програму «Кар'єрний GPS», це курс з карʼєрного орієнтування для учнів 8−9 класів, який уже може використовуватися в освітньому процесі. Це курс допомагає зрозуміти свої сильні сторони, інтереси та можливі кар'єрні траєкторії. Паралельно команда працює над тим, щоб в українських школах і коледжах з’явилася окрема посада кар'єрного радника — людини, яка допомагає учням орієнтуватися у освітніх та професійних можливостях. Таким чином GoGlobal працює не лише з розвитком навичок, а й допомагає молоді усвідомлено обирати професійний шлях.
Окремий рівень цієї реформи — інфраструктура. Це частина, де результат видно найшвидше: оновлюються коледжі, майстерні оснащуються сучасним обладнанням. Професійна освіта — це насамперед практична підготовка, тому ключовим є те, на якому обладнанні навчаються студенти. Як пояснює заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній, йдеться про системну політику, яка вже стала окремим напрямом реформи:
«Держава вже третій рік поспіль інвестує значні кошти у оновлення майстерень у коледжах в межах проєкту „100 майстерень“. Обсяг фінансування щороку зростає: 500 млн гривень у 2024, 550 млн у 2025, а цього року — 1 млрд гривень.»
Одна сучасна майстерня в середньому коштує 8−10 млн, але вартість залежить від напряму підготовки.
«Наприклад, якщо йдеться про аграрний коледж, повний комплект техніки:трактор, плуг, сівалку, культиватор, обприскувач — може коштувати понад 10−15 млн гривень. Тому оновлення всієї мережі потребує часу. І навіть після досягнення результату через 10 років її потрібно буде постійно модернізувати та підтримувати».
Фактично держава зараз формує «ядро» нової інфраструктури, ті осередки, де навчання вже відповідає потребам ринку праці. І логіка цих інвестицій проста: без сучасної матеріальної бази неможливо підготувати затребуваного фахівця. Тому проєкт «100 майстерень» це не просто програма фінансування, а спроба подолати головний розрив у системі: між тим, як навчають, і тим, як працює реальна економіка.
Такі організації, як Finn Church Aid, працюють із тими групами, які система традиційно не охоплювала: ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, людьми, які втратили роботу або змушені змінювати професію. Саме через ці програми професійна освіта починає виконувати нову функцію, не лише підготовки молоді, а й швидкої адаптації дорослих до ринку праці. Це особливо важливо в умовах війни, коли освіта стає інструментом стабілізації життя.
Інна Шурман,
Інна Шурман, проектний координатор Finn Church Aid говорить про те, як професійна освіта сьогодні працює з людьми, які не можуть чекати:
«Це люди, яким потрібне рішення зараз. Вони не можуть дозволити собі довго вчитися, їм потрібно швидко отримати навички і почати працювати».
І додає: «Професійна освіта — це ті люди, які будуть відбудовувати країну завтра». Це змінює саму функцію освіти. Вона більше не для розвитку у довгій перспективі. Вона для стабілізації в короткій.
У центрі цієї історії не стільки сама реформа, скільки те, як вона насправді відбувається на практиці. І тут ключову роль відіграють міжнародні партнери.
Фактично йдеться про те, що реформа професійної освіти в Україні сьогодні не робиться лише «зсередини системи». Вона збирається як спільний проєкт: держави, аналітичних центрів і міжнародних організацій.
Саме тому професійна освіта сьогодні змінює свою функцію. Йдеться вже не просто про вибір професії «на зараз», а про підготовку фахівців, які залишатимуться затребуваними перспективно, незалежно від економічних чи технологічних змін. Водночас саме сьогодні ці спеціальності стали критично важливими для виживання економіки та майбутньої відбудови країни.
Матеріал підготовлено за підтримки Education Cannot Wait у межах програми MYRP у співпраці з Міністерством освіти і науки України та громадськими організаціями-партнерами. Думки, викладені в матеріалі, не обов’язково відображають офіційну позицію донора.