Радник короля Вільгельма. Як жив й у що вірив англієць Джон Лок, чиї погляди стали основою сучасного демократичного світу
Які ідеї англійського філософа XVII століття Джона Лока формують сучасне політичне мислення, за що його називають Батьком лібералізму і як він повʼязаний з американською Декларацією незалежності.
«Оскільки всі люди за природою вільні, рівні й незалежні, ніхто не може бути виведений із цього стану й підкорений політичній владі без своєї на те згоди», — писав англійський філософ Джон Лок у своїй найвідомішій праці Два трактати про правління, написаній 1690 року.
Лок народився 1632 року в пуританській родині й виріс у середовищі, сповненому релігійних і політичних конфліктів. Його батько, дрібний землевласник і юрист, воював на боці парламенту під час Англійської громадянської війни 1647−49 років проти абсолютної влади короля Чарльза I. А через 40 років і сам Лок доклався до того, аби абсолютна монархія в Англії перетворилась на парламентську.
Філософ прожив 72 роки, ніколи не був у шлюбі й не мав дітей, а все своє життя присвятив пошуку справедливого устрою суспільства. Ще з часів студентства в Оксфордському університеті він близько товаришував з найвизначнішими інтелектуалами свого часу Рене Декартом, Робертом Бойлем та Робертом Гуком. В Оксфорді Лок здобув ще й медичну освіту й став особистим лікарем впливового політика Ентоні Ешлі Купера, Першого графа Шефтсбері. Разом з ним він пережив переслідування влади й несправедливе обвинувачення у замаху на короля Якова II й був змушений утекти в Нідерланди. А після тріумфального повернення в Англію допоміг змістити з престолу Якова II, і як радник нового монарха Вільгельма Оранського схилив його до прийняття Білля про права 1689 року.
