Модель Іраку після війни в Кувейті. Росію можна змусити заплатити за шкоду Україні не лише із заморожених активів — директор Реєстру збитків

Ключковський розповів про альтернативні механізми у відповідь на запитання журналістки NV під час презентації роботи міжнародного Реєстру збитків, яка відбулася в Кризовому медіацентрі 28 жовтня.

«Усі країни, які беруть участь у цьому процесі, зголошуються, що Росія має заплатити за шкоду, яку вона завдає Україні. Це відповідно до міжнародного права і принципів справедливості. І ніхто цьому не піддає сумніву. Відкритим є питання механізм реалізації цього зобов’язання», — зауважив Ключковський.

Він нагадав, що найбільше дискусій дійсно відбувається в контексті обговорення заморожених російських активів. Але це далеко не єдиний механізм, який може бути використаний для реалізації подібних зобов’язань про виплати Україні, зауважив виконавчий директор Реєстру збитків.

«Використання цих активів веде за собою великі юридичні та політичні питання. Навіть обговорення, які велись минулого тижня в Брюсселі, про так звану репараційну позику, як альтернативний варіант використання цих коштів без їх конфіскації, але спрямування їх на допомогу Україні - це теж інший спосіб їх використання», — додав Маркіян Ключковський.

Водночас є й інші моделі, які використовувалися в минулому — зокрема за їхнім прикладом може йтися про мито чи податок на експорт енергоносіїв Російської Федерації, припустив Ключковський.

«Такий метод [був] опробуваний, коли Ірак здійснив вторгнення в Кувейт. Ірак відшкодував $52 млрд репарацій шляхом відрахування відсотку від експорту іракської нафти», — нагадав виконавчий директор Реєстру збитків.

Прим. ред.: У січні 2022-го Ірак завершив виплату репарацій Кувейту за вторгнення 1990 року на загальну суму $52,4 млрд. Комісія ООН з питань компенсацій (UNCC), спеціально створена Радою Безпеки ООН, керувала претензіями на відшкодування збитків та виплатами, які фінансувалися за рахунок частини доходів Іраку від експорту нафти. Загалом UNCC обробила майже три мільйони претензій щодо збитків та шкоди, завданої внаслідок вторгнення Іраку в Кувейт.

Презентуючи роботу Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський пояснив, що він координуватиме зусилля спрямовані на притягнення Росії до відповідальності за її повномасштабну агресію проти України. Після 24 лютого 2022 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка визнала, що Росія повинна бути притягнена до відповідальності за порушення міжнародного права та має виплатити репарації за завдану шкоду.

Нині Реєстр включає в себе 43 різних категорії збитків. «По 13 з категорій люди вже подають заяви. Вже понад 67 тисяч людей звернулися до Реєстру збитків із заявами про компенсацію шкоди завданої війною», — уточнив Ключковський актуальні дані.

Він також пояснив, що такі заяви є першим компонентом компенсаційного механізму, тоді як другий — це робота компенсаційної комісії. «Її завданням є аналіз та перегляд усіх заяв, які ми зараз приймаємо, їх вивчення, оцінка і визначення розміру компенсації в кожному конкретному випадку. Ми вже стоїмо на порозі створення цієї комісії. Створена Міжнародна конвенція про створення компенсаційної комісії. У грудні на дипломатичній конференції в Гаазі ми очікуємо, що цю конвенцію схвалять та підпишуть», — розповів виконавчий директор Реєстру збитків.

Третім компонентом, за його словами, є компенсаційний фонд — інструмент, який покликаний забезпечити безпосередні виплати компенсацій, які призначить комісія. «Головне питання в ньому — це визначити джерела, за рахунок яких коштів будуть здійснюватись ці виплати», — уточнив Ключковський. Він пояснив, що чіткої конкретної відповіді на питання про джерела для виплат поки немає. Однак понад 50 країн вже поділяють «міцний консенсус, що Росія має заплатити компенсацію, інших варіантів не існує». «Вони не розглядаються, питання лише полягає в тому, щоб визначити механізм, як це зобов’язання Росії втілити в життя», — наголосив Ключковський.

У відповідь на уточнювальне запитання NV він додав, що в Раді Європи наразі лише шість країн не є членами Реєстру. «Це Азербайджан, Вірменія, Туреччина, Боснія, Угорщина і Сербія. Всі інші - міцно нас підтримують. І ми від них ми відчуваємо політичну волю рухатись вперед у цьому процесі», — резюмував виконавчий директор Реєстру збитків.