Біловезька евтаназія. 31 рік тому Україна, Росія та Білорусь підписали угоди, що поклали кінець існуванню СРСР — історія в фото
Читайте NV у Google
Рівно 30 років тому, 8 грудня 1991 року, представники України, Росії та Білорусі підписали Біловезькі угоди, у яких констатували припинення існування СРСР. Журналіст НВ Олег Шама розповідає про цей історичний день.
«СРСР як геополітична реальність і суб'єкт міжнародного права припиняє своє існування». Це була головна теза, на яку спромоглися учасники зустрічі в Біловезькій пущу. Тоді її сформулював Геннадій Бурбуліс, заступник Бориса Єльцина на посту голови російського уряду. Вона ширяла у повітрі увесь 1991 рік і була очевидною, коли на Манежну площу Москви 14 січня вийшли пів мільйона прихильників виходу Литви зі складу Союзу.
А в референдумі про доцільність збереження СРСР 17 березня шість республік не брали участі — три республіки Балтії, Грузія, Вірменія і Молдова.
Однак до урн того плебісциту прийшли 80% населення з правом голосу на решті території Союзу, і понад 76% висловилися за продовження його життя. Михайло Горбачов на той час уже рік був президентом СССР, до того ж із Нобелівською премією миру в кишені. Йому і його оточенню результат референдуму дав ілюзію, що радянську імперію ще можна втримати.
Відтак, у квітні 1991-го в Ново-Огарьово, у резиденції Горбачова під Москвою почалися перемовини між лідерами союзних республік. Центральне керівництво намагалося прописати, як буде діяти суверенність складників Союзу в його межах.
Однак шість республік, які відмовилися від референдуму, тепер так само поставилися і до ново-огарьовського процесу. Та не тільки це заводило його у глухий кут. Країна з іронією спостерігала за спарингом Бориса Єльцина і Горбачова. Першого з них росіяни вибрали своїм президентом у червні 1991-го. А популярність другого після спроби заколотників усунути його від влади під час серпневого путчу геть зійшла нанівець.
Щодо приводу зустрічі у Вискулях розповідав Станіслав Шушкевич, тодішній очільник білоруського парламенту: «Надходила зима, купити газ і нафту [Білорусі] нема за що, а технології в країні затратні, і ми обігріваємося російською нафтою і російським газом. І треба щось робити».
Його під'юджував прем'єр В’ячеслав Кебич: «Знайди спосіб, поклич Єльцина до нас, на полювання поклич, він же мисливець! Ми йому тут покажемо, умовимо, він мужик нормальний!»
«[Але] ми вирішили так: якщо він (Єльцин) нам підкине нафти і газу за рахунок України, ми ж самі почуватимемося сволотами, бо ми образимо дружню республіку поруч. Тож давайте з відкритими картами: покличемо Кравчука. І вирішили покликати. Може, ми і раніше зібралися б, але Кравчука було обрано президентом України 1 грудня, і референдум там продемонстрував, що майже 92% за незалежну Україну, тому зібралися вже після цих виборів», — розповідав Шушкевич.
До Вискулів, які за 8 км від польського кордону, учасники зустрічі їхали ніби неформально, але кожен із них для впевненості був іще й з очільником уряду. Українським прем'єром тоді був Вітольд Фокін, а Єльцин як президент РФ керував іще й радою міністрів. Російська ж делегація приїхала з заготовками договору. А що всі погодилися, що перемовини в Ново-Огарьово — як мертвому припарка, то й прозвучала теза про смерть Радянського Союзу.
Упевненості учасникам Біловезької вечірки додавало й те, що саме на території їхніх республік містився арсенал ядерної зброї. Казахстан, четвертий складник Союзу з таким самим статусом, теж мав бути представлений на зустрічі. Його очільник Нурсултан Назарбаєв уже навіть вилетів до Білорусі, але вирішив перестрахуватися і заскочив до Москви, де Горбачов намовив його не пхатися до трійці.
Відтак у ніч проти 8 грудня тільки Єльцин, Кравчук і Шушкевич узгодили договір про створення Співдружності незалежних держав (СНД). «Ми доводили кожну статтю до такого стану, щоб уся шістка [очільники держав і їхні заступники] проголосувала, — згадував Шушкевич. — Тому багато разів це ходило туди-сюди, до експертів, до нас. І чотири години ми працювали над тим, щоб довести до ума ось цю угоду».
Між її рядками таки ясно прочитувалося, що Радянський Союз, а отже і його президент тут зайві.
Підписанти вирішили зразу повідомити про результати зустрічі президентів СРСР і США. Однак, як розповідав Кравчук, Горбачов саме спав, а у Вашингтоні саме був день, тому першим про новину взнав Джордж Буш. І поставився до ідеї СНД вельми схвально. А вже опісля Шушкевич додзвонився і до Москви.
Горбачов довго відчитував трійцю, однак найвагомішим його аргументом була фраза: «Ви уявляєте, якою буде міжнародна реакція?» А 25 грудня він сам складе президентські повноваження.