«Карикатура — це однозарядна рушниця». Історія сатиричних видань у Франції від тижневиків XIX століття до Charlie Hebdo
190 років тому в Парижі почав виходити тижневик Lа Caricature. Його малюнки сформували у Франції традицію гострої політичної сатири і провістили багато сучасних видань — таких, як Charlie Hebdo.
Ф ранцузи вже звикли читати вранці цю газету, підіймаючи собі настрій, — помітив у 1840 році письменник Стендаль про видання Lе Charivari. — Від цієї звички було б тим важче відмовитися, що іронічний настрій, заданий їм зранку газетою, супроводжував їх увесь день".
За вісім років до цього Le Charivari придумав художник Шарль Філіпон у монастирі Святої Пелагеї, що слугував тоді в’язницею. Як видавець тижневика Lа Caricature Філіпон потрапив за ґрати після публікації шаржів на короля Луї-Філіппа. Звільнившись, учорашній в’язень совісті ще зліше став критикувати владу і швидко обійшов тодішнього лідера друкованого слова — газету Le Figaro з її не менш їдкими малюнками.
За століття художники виробили у своїх читачів звичку не тільки протестувати за допомогою карикатури: сатиричні малюнки стали звичним способом подачі новин.
Уже у 1903 році російський мистецтвознавець Олександр Швиров писав про французьку карикатуру: «Завдяки їй у маси проникають такі істини і факти, які без карикатури залишилися б невідомими або неправильно зрозумілими».
А 2017-го американський видавець Алан Гайман у передмові до повного зібрання літографій La Caricature зазначив, що цей тижневик у Франції XIX століття «виконував ту саму роль, що сьогоднішній Charlie Hebdo, будучи його провісником».