«Втратили покоління з 18 до 34 років». Чому буряти масово воюють на боці ворога і як живе Бурятія — лідер руху за її незалежність
Читайте NV у Google
Доржо Дугаров, лідер бурятського руху в Лізі вільних націй, — про настрої в його рідній Бурятії, стан її економіки та українську перемогу, ключ від якої, на його думку, знаходиться всередині Росії.
«Ми мрійники» — чесно визнає Доржо Дугаров, радник з питань міжнародних відносин Ліги вільних націй, а заодно і лідер бурятського руху всередині цієї організації.
Він зустрічається з NV у Києві, куди приїхав представляти свою організацію, метою якої є остаточна деколонізація Росії та створення на її території незалежних держав для народів, які сьогодні в Росії де-юре вважаються корінними, але позбавлені реальних інструментів суверенітету.
Ліга вільних націй — це платформа, яку 2022 року, на тлі успіхів української армії в російсько-українській війні, створили лідери національно-визвольних рухів пригноблених Москвою народів Росії. Станом на сьогодні до неї входять представники бурятського, мокшанського, башкирського, ерзянського, татарського, калмицького, чеченського, якутського національних рухів, а також інгерманландці - регіональний рух, що утворився в північно-західному регіоні сучасної Росії, який раніше був фінськими територіями.
Серед інших опозиційних рухів, асоційованих із Росією, цей — найбільш радикальний, переслідує цілі розпаду сучасної Російської Федерації і створення на її території низки незалежних держав. З цією метою організація працює як усередині Росії, шукаючи прихильників ідей незалежності серед корінних народів країни, так і ззовні, — представляючи міжнародному політикуму свої народи та політичну альтернативу тому, чим нині є Російська федерація.
Про те, що таке радикальна деколонізація Росії, чому представники бурятського народу опиняються на війні в Україні, а також багато іншого Дугаров розповідає NV.
— Чому саме буряти стали народом, який масово воює в Україні на боці Росії і несе максимальну кількість втрат?
-Я спробую пояснити ситуацію системно, не виправдовуючи той страшний процес, що відбувається. У Бурятії останні десятиліття важко з роботою. Хоч це багатий регіон, але люди живуть бідно. Природні ресурси є, але всі доходи вже давно йдуть до Москви. Незважаючи на нібито суверенітет бурятського народу, штучно створено ситуацію, коли в регіоні немає економічного розвитку, тарифи на комунальні послуги в Бурятії в кілька разів вищі, ніж у сусідніх, переважно населених росіянами регіонах. Дорогі тарифи — висока точка входу в бізнес, знайти високооплачувану роботу теж складно, тому шляхом найменшого опору до війни було йти на контрактну службу. Це було дуже популярно.
Коли я говорив із бурятськими полоненими солдатами, що воювали на боці Росії, то вони мені казали: «Ми ж не думали, що будемо по-справжньому воювати». Вони йшли в армію, щоб оформити вигідну іпотеку, отримати пільги, розрахуватися з боргами. А потім сталася війна, а люди давно стали конформістами — послали на війну, вони й пішли.
— Зараз республіка і бурятський народ — лідери за загиблими на війні. Як це змінює загальний тренд конформізму і бажання йти в армію і чи змінює?