«Капітан Пероксид» у родині євроТрампів. Чому перемога антиукраїнської та ісламофобської партії Герта Вілдерса шокувала Нідерланди і ЄС
«Серйозне потрясіння, відгомін якого відчує вся Європа», «шокуюча перемога» — так світова преса пише про несподівані результати парламентських виборів у Нідерландах. За попередніми даними, перемогу на них здобула ультраправа популістська Партія свободи (PVV), яку очолює Герт Вілдерс — скандальний антиліберальний політик, противник допомоги Україні, міграції та радикальний ісламофоб.
Саме партія Вілдерса за підсумками виборів стане найбільшою фракцією у 150-місному парламенті Нідерландів і отримає в ньому орієнтовно 37 місць, свідчать підрахунки нідерландського суспільного мовника NOS відповідно до попередніх результатів голосування. До цього вона мала в парламенті вдвічі менше депутатів — лише 17. Натомість правляча Народна партія за свободу і демократію — політсила нідерландського прем'єр-міністра Марка Рютте, через відставку якого й оголосили дострокові вибори — посіла лише третє місце і втратила десять крісел (матиме 24 замість 34). На другому місці - альянс Зелених лівих і лейбористів (GL/PvdA), який посилив свою присутність у парламенті (25 місць замість 17).
Рютте керував Нідерландами 13 років на чолі чотирьох урядів поспіль. Тож тепер найголовнішим запитанням залишається здатність Вілдерса сформувати більшість у роздрібненому парламенті та претендувати на роль нового прем'єра.
NV розповідає найголовніше, що важливо знати про переможця виборів Герта Вілдерса, його скандальну Партію свободи та наслідки її виборчого тріумфу для Нідерландів, України та всього Євросоюзу.
«Моцарт», ісламофоб і «путінферштеєр»: хто такий Герт Вілдерс у політиці Нідерландів
60-річний Герт Вілдерс — один з найодіозніших ветеранів нідерландської політики. Вже 25 років він є депутатом Палати представників — нижньої з двох палат парламенту Нідерландів, — а з 2006 року очолює створену ним же Партію свободи. У молоді роки він деякий час прожив в Ізраїлі, працюючи як волонтер в ізраїльскому поселенні на Західному березі Йордану. У той період багато подорожував до сусідніх арабських країн Близького Сходу, включаючи Іран, Сирію, Йорданію, Єгипет.
Відтоді він симпатизує Ізраїлю, дотримується різкої антиісламської риторики на межі з ксенофобією та відомий своєю крайньою нетерпимістю до мігрантів — саме ці погляди і визначили політичну кар'єру Вілдерса. На самому її початку він співпрацював з провідною консервативно-ліберальною політсилою Нідерландів — Народною партією за свободу та демократію (VVD). Саме від неї політик обрався до муніципальної ради Утрехта, четвертого за величиною міста Нідерландів, у 1997 році, а вже через рік потрапив у парламент країни.
Утім, отримавши на початку 2000-х роль публічного спікера VVD, Герт Вілдерс став привертати все більше увагу до себе через скандально-критичні заяви щодо ісламських рухів та мігрантів. Вкрай праві погляди Вілдерса йшли врозріз з позицією однопартійців, його виключили з парламентської фракції VVD, а згодом політик пішов і з партії (у 2004 році).
Вже невдовзі він заснував та очолив власну політсилу Група Вілдерса (Groep Wilders), яку пізніше перейменували в Партію свободи. Вілдерс посилив свою ісламофобську риторику, а партія швидко почала сходження на політичний олімп країни під гаслом Стоп ісламізації Нідерландів.
Вілдерс вимагав заборонити Коран в Нідерландах і порівнював його з програмною книгою Адольфа Гітлера Mein Kampf, виступав за припинення імміграції з мусульманських країн та заборону будівництва нових мечетей, а також за обмеження участі емігрантів у виборах. У 2008 році він оприлюднив 17-хвилинний антиісламський фільм Фітна (Fitna), який отримав скандальний резонанс далеко за межами Нідерландів. За формою ця стрічка є псевдоаналітичним «розбором» сур Корану, у ній стверджується, що іслам як такий нібито заохочує терористичні акти, антисемітизм, насильство щодо жінок, невірних, гомосексуалів тощо. Сам Вілдерс визначив свій фільм як нібито заклик до західного суспільства «прокинутися» та чинити спротив ісламізації.
Зрештою після років подібних нападок на іслам Герт Вілдерс став заручником власних поглядів. Вже майже 20 років він перебуває під постійною державною охороною — після того, як у 2004-му нідерландські правоохоронці розкрили нібито підготовку до спроби замаху на політика. У подальші роки кількох людей засудили до коротких чи умовних термінів ув’язнення за погрози Вілдерсу: жінку за електронні листи, репера за текст пісні з погрозами на адресу політика.
Тож Герт Вілдерс був змушений пересуватися у постійному супроводі охорони в цивільному та на броньованих автівках. Преса розповідала, як він жив у наданому державою куленепробивному будинку з бункером, а його офіс був розташований у найізольованішому кутку будівлі парламенту Нідерландів, куди веде лише один коридор — щоб зменшити ризик потенційних нападів. Вілдерс стверджує, що не побажав би подібних обмежень «своєму найгіршому ворогові». Вочевидь, подібні безпекові застереження ще більше підживлюють його ксенофобські погляди.
Окрім ісламофобських, Вілдерс та його політсила відомі низкою інших радикальних переконань:
- Антиєвропейські: Герт Вілдерс є відомим євроскептиком, його партія виступає за власний жорсткий контроль уряду Нідерландів над кордонами країни, за потенційний вихід країни з єврозони, за скорочення платежів до бюджету Євросоюзу та проти будь-якого подальшого розширення ЄС. Політик обіцяв виборцям провести референдум щодо виходу Нідерландів з ЄС та виступав проти низки стратегій Євросоюзу, серед яких боротьба з кліматичними змінами та політика щодо міграції.
- Антиукраїнські: Вілдерс вимагав від Нідерландів припинити постачання зброї в Україну. Ще до вторгнення він був відомий проросійськими поглядами: підтримував Володимира Путіна, критикував нібито «істеричну русофобію» в Європі, а через чотири роки після окупації Криму відвідав Москву та зустрівся з високопоставленими представниками російської Держдуми. Ту поїздку політика різко засудили нідерландські родичі жертв катастрофи рейсу MH17, які звинуватили його в ігноруванні причетності Москви до трагедії. Одразу після вторгнення Росії в Україну Вілдерс дещо дистанціювався від Кремля, назвавши напад РФ «помилкою». Однак під час нещодавніх передвиборчих дебатів він заявляв, що не підтримає відправку в Україну додаткової зброї з Нідерландів.
- Антиіммігрантські: раніше Партія свободи наполягала на численних антиісламських заходах — від заборони на мусульманський одяг у державних установах до заборони Корану, ідеї закриття ісламських шкіл та мечетей. Однак після виборів Вілдерс заявив, що нібито готовий відмовитися від наміру запровадити найжорсткіші з цих практик задля формування більшості - бо, мовляв, готовий «дотримуватися конституції», а Нідерланди мають «більші проблеми», аніж скорочення кількості біженців.
Щонайменше двічі Вілдерс опинявся в судах. Його звинувачували в розпалюванні ненависті та дискримінації, образі релігійних і етнічних груп, але в 2011 визнали невинним. У 2016 році він знову постав перед судом і цього разу був визнаний винним у заохоченні дискримінації щодо марокканських мігрантів, яких назвав «покидьками». Однак покарання він не отримав, а вирок пізніше було скасовано.
Герт Вілдерс також відомий у Нідерландах своєю екстравагантною зовнішністю. Від середини 1990-х він фарбує волосся у світлий колір, який нині лише підсилюється природною сивиною. Тож через яскраву платинову зачіску Вілдерс отримав такі прізвиська, як «Моцарт» і «Капітан Пероксид», а громадське Radio Netherlands називає його «найвідомішим блондином з часів Мерилін Монро».
Партія Свободи Вілдерса рік за роком покращує свої показники, хоча й досі залишалася в опозиції (за винятком 2010−2012 років, коли погодилася підтримати урядову коаліцію, не маючи в ній міністрів):
- Вперше пройшла в парламент одразу після створення, на виборах 2006 року — і тоді стала п’ятою за кількістю депутатів політсилою.
- На виборах 2010 року партія отримала вже 24 місця, ставши третьою за чисельністю партією, тоді ж несподівано перемогла на виборах у міські ради Гааги та Альмере. Вілдерс назвав це «трампліном для нашої майбутньої перемоги» на загальнонаціональному рівні. За підсумками виборів 2012 року партія втратила кілька крісел у парламенті, але залишилася третьою за розміром парламентською фракцією.
- Після виборів 2017 року Партія Свободи мала 20 місць, що вивело її на друге місце в парламенті за чисельністю фракції.
- Партія Вілдерса також двічі спромоглася пройти в Європарламент (у 2009 і 2014 роках). Однак вона втратила всі свої місця на виборах до Європейського парламенту у 2019 році (згодом один депутат від політсили Вілдерса таки знову опинився в Європарламенті через перерозподіл місць британців після Brexit).
Чи стане Вілдерс прем'єром: чому ще не все вирішено
Парламентські вибори мали б пройти в Нідерландах у 2025 році, однак дострокове голосування 22 листопада 2023 року довелося провести через те, що в червні уряд Марка Рютте подав у відставку через розбіжності щодо імміграційної політики. Сам Рютте оголосив, що йде з політики, не претендуватиме на крісло прем'єра знову і не поведе свою Народну партію за свободу і демократію (VVD) на вибори як її лідер.
Як нагадує The Guardian, політичний ландшафт у Нідерландів є одним з найбільш фрагментованих у Європі: у виборах взяло участь 26 партій, 18 з яких мали реальні шанси пройти в парламент.
За попередніми результатами виборів, у Палату представників пройшли загалом 15 партій, що демонструє «мозаїчність» нідерландського парламенту та обіцяє країні нову важку і довгу «коаліціаду». «Як завжди, наступний нідерландський уряд — незмінно впливовий гравець на арені ЄС і міжнародній арені - з’явиться лише після коаліційних переговорів, які можуть тривати місяці», — пише The Guardian. У 2021 році чотирьом партнерам по коаліції знадобився рекордний 271 день для досягнення угоди.
Тож навіть перше місце партії Герта Вілдерса та 37 крісел у 150-місному парламенті ще не гарантують йому крісло прем'єр-міністра. Представники його партії раніше ще ніколи не входили до складу уряду (хоча підтримали урядову коаліцію в 2010—2012 роках), та й цього разу сформувати парламентську більшість Партії свободи буде непросто.
Політсили, які посіли друге і четверте місця на виборах — альянс Зелених лівих і лейбористів та центристська партія Новий суспільний договір — вже заявили, що не долучаться до жодного формату коаліції, якщо в ній буде партія Вілдерса. Натомість партія колишнього прем'єра Рютте VVD (третє місце) нібито відкрита до об'єднання, однак її лідери раніше виключали прем'єрство Герта Вілдерса.
«Я казала, що не бачу такої можливості, тому що Вілдерс не зможе сформувати більшість, — сказала вже після виборів наступниця Рютте на посаді лідера VVD, міністерка юстиції Ділан Єшільгоз-Зегеріус. — Але тепер хід за ним. Він має показати, чи може він сформувати більшість».
Сам Герт Вілдерс упевнений, що йому це вдасться. Після перемоги на виборах скандальний політик заявив, що його партію «більше не можна ігнорувати» і тепер «доведеться шукати домовленостей одне з одним». «Нідерландці знову будуть № 1, — заявив він про свої амбіції. — Люди мають повернути собі свою країну».
За словами Кейт Паркер з Economist Intelligence Unit, результати виборів можуть призвести до «конституційного глухого кута».
Традиційно саме та партія, яка отримує найбільшу кількість місць, висуває кандидата в прем'єр-міністри. Хоча це не гарантовано автоматично, у новітній історії Нідерландів був лише один випадок, коли лідер найбільшої парламентської фракції не очолив уряд. Марк Рютте залишатиметься на посаді виконувача обов’язків прем'єра Нідерландів до набуття повноважень нового уряду, що може статися через місяці.
Табір правих популістів зростає: що це означає для України та ЄС
Ультраправі політичні діячі з усієї Європи, більшість яких виступають за припинення допомоги Україні, вже привітали перемогу Герта Вілдерса на виборах у Нідерландах. Серед них — угорський прем'єр Віктор Орбан, депутатка Національних зборів Франції і колишня лідерка Національного фронту Марін Ле Пен, одіозний ексголова МВС Італії та відомий прихильник Володимира Путіна Маттео Сальвіні, а також німецька ультраправа партія AfD.
На цьому тлі світові медіа, серед яких Bloomberg, пишуть про тріумф нідерландської Партії свободи і претензію Вілдерса на прем'єрське крісло як про «шокуючий результат, відлуння якого охопить усю Європу». «Перемога Вілдерса кидає виклик самому проєкту Європейського Союзу в країні, що є однією з шести членів-засновників блоку — у той час, як світ готується до можливого повернення Дональда Трампа», — підкреслює агентство наступ правих популістських сил у ЄС та США.
Bloomberg вважає, що цей тренд у Європі підживлює зростання кількості біженців після російського вторгнення в Україну, а також паралельне зростання вартості продовольства та цін на паливо. Тож німецька Альтернатива для Німеччини зараз має більшу підтримку, ніж будь-яка партія у коаліції на чолі з Олафом Шольцем, нагадує агентство. «Виборча кампанія в Нідерландах показала, як імміграція поляризувала думку виборців і збільшила підтримку Вілдерса, для якого ця тема була основною протягом десятиліть», — нагадує Bloomberg.
The Washington Post називає перемогу Вілдерса «величезною» і пише, що вона засвідчила «приголомшливий ухил в бік ультраправих у країні, яка колись славилася як маяк толерантності». «Результат сколихне всю Європу, де ультраправа ідеологія на підйомі, а Вілдерс може очолити переговори про формування наступної правлячої коаліції та, можливо, стати першим ультраправим прем'єр-міністром Нідерландів», — констатує видання.
Уряд Нідерландів, очолюваний представником Партії свободи, «був би ударом для Європи», констатує The Economist. «Вілдерс хоче, щоб Нідерланди вийшли з ЄС, і скаржиться на допомогу Україні. Він ближчий до крайніх правих єврофобів, таких як Віктор Орбан, аніж до крайніх правих єврофілів, таких як італійська [прем'єр-міністр] Джорджія Мелоні. Країна знову може стати „гальмом“, як це було під час кризи єврозони, замість того, щоб відігравати свою нещодавню більш конструктивну роль», — відзначає видання.
CNN так само пише, що перемога Герта Вілдерса «викликала шок у Нідерландах і може зрезонувати у всій Європі та за її межами».
А нідерландське представництво Amnesty International заявило: «Вчора програли права людини. На виборах у Нідерландах перемогла расистська партія».
Наслідки виборів у Нідерландах можуть стати проблемними і для України, зауважує The Guardian. Уряд під гіпотетичним керівництвом Вілдерса навряд чи відіграватиме таку ж значну роль у військовій допомозі Україні, як уряд Марка Рютте, який фактично очолив європейські зусилля з доставки бойових літаків F-16 в Україну. У будь-якому випадку, не на користь Україні піде і багатомісячна коаліціада в Нідерландах, які досі залишалися одним з постійних союзників України в ЄС в питанні військової допомоги.
А погрози Вілдерса ветувати будь-яке подальше розширення ЄС, якщо він стане прем'єром, лише підкріплять аналогічну позицію Угорщини, де Віктор Орбан вимагає від Брюсселю переглянути стратегію підтримки України, погрожуючи заблокувати нові транші допомоги та майбутнє приєднання України до Євросоюзу.
Том ван дер Меєр, політолог з Амстердамського університету, описав результат виборів у коментарі NOS як «найбільший [політичний] зсув, який ми коли-небудь бачили в Нідерландах». За його словами, Вілдерс домігся успіху, «осідлавши» хвилю антиміграційних настроїв та розчарування міжпартійними коаліціями.
Натомість угорський прем'єр Орбан вже зрадів «поповненню» у своєму таборі. «Вітер змін вже тут!» — написав він з нагоди перемоги партії Вілдерса в мережі Х, доповнивши допис уривком з кліпу на пісню гурту Scorpions Wind of Change.