«Розслідування покаже». У МЗС Казахстану спростували причетність Назарбаєва до заворушень на протестах
Міністр закордонних справ Казахстану Мухтар Тлеуберді заявив, що експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв та його родичі не можуть бути причетними до заворушень на протестах у країні.
Про це повідомляє Euractiv.
«Не думаю, що Назарбаєв і його родичі причетні до заворушень, але розслідування покаже», — сказав він.
18 січня експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вперше з початку протестів у країні звернувся до народу і заявив, що «нікуди не їхав».
Протести в Казахстані
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, іди геть» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки в 2019 році, залишивши посаду президента.
На тлі протестів Назарбаєв передав посаду голови Ради безпеки президенту Казахстану Касим-Жомарту Токаєву.
Протести швидко переросли у сутички з силовиками. Влада Казахстану називає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні запровадили надзвичайний стан. 7 січня Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження і на ураження» в учасників мітингів.
Ввечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення Токаєва.
Свої війська, які в організації називають «миротворчими», в Казахстан направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан. 6 січня підрозділи ОДКБ почали брати під контроль об'єкти в Казахстані.
11 січня Токаєв заявив про завершення основної місії військ Організації Договору про колективну безпеку в країні. Виведення військ розпочалося 13 січня.
За офіційними даними, під час протестів у Казахстані загинули 225 людей, ще 4578 постраждали.