Коронавірус і свобода слова. Як смерть китайського лікаря стала символом боротьби з системою
Після того, як 6 лютого у китайському місті Ухань помер лікар Лі Веньлянь, який першим заявив про небезпеку коронавірусу і зіткнувся із звинуваченнями влади, в Китаї знову стало актуальним питання свободи слова.
НВ публікує переклад матеріалу CNN про протести проти китайської державної системи цензури.
Ящик Пандори
Президент Китаю Сі Цзіньпін зіткнувся з серйозною проблемою для його великої системи цензури та інформаційного контролю, але історія не обіцяє нічого хорошого для тих, хто виступає проти нього.
Після того, як стало відомо, що влада в місті Ухань намагалася применшити значення новин про спалах нового коронавірусу на його початкових етапах, і про те, що поліція карала людей, які поширювали «чутки» про смертельний вірус, з'явилися численні заклики до свободи слова і ослаблення цензури.
Вони зазвучали голосніше після смерті Лі Веньляня, лікаря з міста Ухань, який намагався підняти тривогу через вірус, який був офіційно названий Covid-19, і отримав за це покарання від поліції. Минулого тижня Лі помер у лікарні від вірусу, отримавши запізнілу подяку від китайської влади. Після його смерті сотні тисяч людей опублікували в інтернеті вимоги свободи слова, які були видалені цензорами.
Через зростання протестних настроїв Пекін швидко направив в Ухань і провінцію Хубей, які є епіцентром спалаху нового коронавірусу, групу чиновників для боротьби з корупцією, явно передбачаючи, що вони повернуться з декількома скальпами для ослаблення громадського гніву.
Водночас державні ЗМІ розкручували позитивні історії про спроби приборкати спалах, а сам Сі Цзіньпін вперше з'явився на публіці у зв'язку із коронавірусом. Це сталося через кілька днів його відсутності на перших шпальтах та у випусках новин, коли пропагандисти все підготували для того, щоб гарантувати, що він зможе виступити як захисник нації і уникнути будь-яких звинувачень за помилки влади у провінції Хубей або десь ще.
У четвер, 13 лютого, було оголошено, що Ін Юн, ключовий соратник Сі Цзіньпіна призначений керувати провінцією Хубей, інших протеже Сі Цзіньпіна направили в Ухань, щоб вони розібралися там з політичними проблемами.
Однак є ознаки того, що ящик Пандори, який відкрила смерть Лі Веньляня, не так легко закрити.
Минулого тижня в інтернеті було поширено багато листів, підписаних видатними китайськими вченими та інтелектуалами, з вимогою до уряду поважати конституційно захищену свободу слова. Китайська неурядова організація Human Rights Lawyers Group також закликала оголосити 6 лютого, дату смерті Лі Веньляня, «Народним днем правди».
«Протягом 30 років китайці були змушені відмовлятися від своєї свободи в обмін на безпеку, і тепер вони стають жертвами кризи в галузі суспільної охорони здоров'я і найменше в безпеці, ніж будь-коли», - сказано в листі, перекладеному та опублікованому China Change, сайтом з тісними зв'язками з китайською дисидентською спільнотою, який базується в США. У листі також йдеться про те, що криза та її наслідки - це «ціна відмови від свободи і придушення самовираження».
«(Уряд) використовував боротьбу із хворобою як привід для незаконного позбавлення громадян їхніх конституційних прав, включаючи право на свободу слова, право на свободу пересування і право на приватну власність», - сказано в листі.
Сюй Чжанжунь
У версії, опублікованій China Change перераховуються дев'ять підписантів, серед яких Сюй Чжанжунь, професор права в Університеті Цінхуа, і один з найвидатніших юристів Китаю.
Кілька копій листів поширюються в інтернеті, CNN не вдалося підтвердити достовірність списку підписантів. На запит про коментар у четвер, 13 лютого, Сюй Чжанжунь не відповів. В окремому есе, опублікованому цього тижня, він звинуватив у кризі Сі Цзіньпіна та «кліку, яка його оточує».
«Політичне життя нації перебува у стані колапсу, й етичне ядро системи спустошене. Головна турбота сьогоднішньої китайської держави та її найвищого лідера полягає в тому, щоб за всяку ціну зберегти привілейоване становище Комуністичної партії, щоб безжально домагатися утримання нею влади», - пише Сюй Чжанжунь.
Есе було спочатку опубліковане китайською мовою популярним серед ліберальних інтелектуалів сайтом новин і коментарів Matters, який заборонений у Китаї. Воно було перекладене на англійську мову китайським вченим Джеремі Барме з дозволу Сюй Чжанжуня.
Озираючись назад на наслідки, з якими він зіткнувся, виступаючи проти Сі у 2018 році, коли президент прибрав всі перешкоди для того, щоб залишатися на посаді все життя, Сюй додав, що «тепер я занадто легко можу передбачити, що я зазнаю нових покарань; насправді, це може бути останнім, що я пишу».
Що загрожує китайським дисидентам
Те, як китайська влада реагувала на такі виступи в минулому, дійсно загрожує Сюй Чжанжуню та іншим підписантам. Їхні листи перегукуються з Хартією 08, маніфестом, опублікованим 10 грудня 2008 року, у 60-ту річницю Загальної декларації прав людини, що закликає до прийняття нової китайської конституції, яка б визнавала демократію, свободу слова і верховенство закону.
Спочатку Хартію 08 підписали 300 осіб, пізніше ця кількість досягла 1000. Вона з'явилася на тлі ослаблення державного контролю напередодні Олімпійських ігор 2008 року у Пекіні. Тим не менше, вона викликала жорстку реакцію з боку китайського уряду, і десятки її первинних підписантів були викликані на допит або іншим чином зазнали переслідувань з боку служб безпеки.
Основною метою уряду був Лю Сяобо, вчений, який допомагав створити Хартію 08. Лю був заарештований і врешті-решт ув'язнений на 11 років за «підбурювання до підриву державної влади». Він помер від раку печінки у 2017 році, перебуваючи на «медичному умовно-достроковому звільненні», але все ще під суворою охороною. За 10 років, які він провів у в'язниці, Лю Сяобо отримав Нобелівську премію миру і був проголошений одним із провідних китайських дисидентів.
Надзвичайне покарання Лю - і відмова влади надати йому медичне умовно-дострокове звільнення до останніх днів його хвороби - свідчило про те, наскільки серйозною загрозою Пекін вважав Хартію 08.
Хоча багато вимог до влади, як у недавніх листах, так і в Хартії 08, спрямовані лише на те, щоб вона поважала свободи, які нібито захищені конституцією Китаю, вони кидають виклик фундаментальній основі однопартійного правління.
Конституція може гарантувати свободу слова або зборів, але всі її положення розглядаються як щось, що має схвалити або розглянути партія. Китайські ліберали вважають, що це суперечить верховенству закону.
В останні роки, особливо після того, як Сі Цзіньпін прийшов до влади у 2013 році, правляча Комуністична партія почала посилювати контроль над громадянським суспільством. Це може означати, що, хоча відкриті листи, опубліковані цього тижня, набагато скромніші у своїх вимогах, ніж Хартія 08, їх підписанти все-таки можуть зіткнутися із серйозною негативною реакцією.
Вона може бути пов'язана з тим, що так само, як і документ Лю Сябяо, лист, підписаний Сюй Чжанжунем та іншими активістами, також натякає на антиурядові протести, які тривають у Гонконзі, перераховуючи п'ять вимог «від імені народу».
Протестувальники за демократичні зміни у Гонконзі вже давно використовують «п'ять вимог, жодною менше» як ключове гасло під час своїх протестів.
З часів розробки «Великого китайського файрволу» метою номер один для цензорів завжди були заклики до протестів або організації за межами інтернету.
Хоча цензори допускають певну ступінь гніву з приводу смерті Лі Веньляня, і Сі Цзіньпін намагається скерувати невдоволення на чиновників в місті Ухань, щоб воно не переросло у стійкіше інакомислення, будь-який зв'язок із Хартією 08 і Гонконгом, навіть ненавмисний, може покласти край терпінню влади.
Переклад НВ