Як живе Казахстан після протестів, у яких загинули сотні людей — розповідають журналісти, правозахисники та місцеві жителі
Читайте NV у Google
Що змінилося у Казахстані після масових протестів? НВ розпитало про це журналістів, правозахисників та місцевих жителів. Деякі з них просять не називати їхні імена
На початку січня різкий стрибок цін на газ вивів тисячі жителів західних областей Казахстану на вулиці. Демонстрації підтримали в інших регіонах. Вимоги економічного характеру трансформувалися в політичні: люди вимагали розпуску парламенту і виходу з політичного поля першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який обіймав пост глави Ради безпеки. На півдні країни мітинги переросли у заворушення, погроми, штурми адміністративних будівель. На заході ж протести від початку залишалися мирними.
Влада в особі президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва запросила в країну війська держав — учасниць Організації договору про колективну безпеку. За 4 дні протести вдалося придушити — загинули 227 людей.
Замість розслідування вбивств, влада Казахстану розпочала політику «масової ексгумації» загиблих, аби ті були поховані як «терористи». Тим часом учасників мітингів поліція переслідує навіть у лікарнях, куди їх госпіталізували з отриманими пораненнями і травмами.
Зараз опитані НВ жителі Алмати і правозахисники з Казахстану впевнені: до захоплення адмінбудівель і загальної радикалізації протесту були причетні провокатори, які діяли свідомо.