«Вони мене отруять». The New Yorker, Der Spiegel, El Pais і The Times опублікували уривки з мемуарів Навального
Протягом останніх кількох років життя російський опозиціонер Олексій Навальний вів щоденники, а 16 лютого його дружина Юлія Навальна заявила, що він писав книгу, яка має вийти 22 жовтня 2024 року. 12 жовтня The New Yorker, Der Spiegel, El Pais і The Times опублікували уривки з мемуарів.
Опубліковані фрагменти щоденників Навального від січня 2021 року, коли політик уже прилетів до Росії з Німеччини після отруєння Новачком і його затримали на прикордонному контролі в аеропорту Шереметьєво.
Der Spiegel цитує запис від 21 січня 2021 року, у якому Навальний пише, що «незважаючи ні на що, вирішив вести щоденник» (переклад цього уривка російською можна прочитати у Deutsche Welle).
У цьому записі Навальний розповідає, як його «відвезли до психолога».
«Усередині стоїть стіл із вісьмома стільцями (усі прикручені до підлоги), а в ніші, вмонтованій у стіну, стоїть масивне дзеркало, яке створює враження знімального майданчика: за дзеркалом, імовірно, стоять люди, які спостерігають за мною в цей момент. Я відчуваю непереборне бажання підкрастися до дзеркала і потім настрибнути на нього з відповідним страшним виразом обличчя», — описав політик обстановку.
За його словами, він вирішив, що в цьому приміщенні відбуватиметься зустріч із юристами, але туди увійшов майор у камуфляжі, поставив на стіл відеокамеру і заявив, що він психолог і їм треба поговорити, після чого дав Навальному анкету для заповнення.
«Я запитав його ім'я і поскаржився, що мені ніхто не представляється особисто. Завжди „товариш майор“ або „товариш підполковник“. „Кличте мене товариш психолог“, — запропонував він. Я мало не засміявся знову, але проковтнув сміх, бо зрозумів, що він говорить серйозно», — написав у своєму щоденнику російський опозиціонер.
The Times наводить записи Навального, зроблені під час голодування. На той момент політик перебував у колонії загального режиму в місті Покров Володимирської області. Там він скаржився на болі у спині та оніміння частини ноги і 31 березня 2021 року оголосив голодування, вимагаючи допустити до нього лікарів.
«Усе стає ще більш абсурдним. Я йду на кухню, щоб набрати води, і виявляю, що вони встановили електричну плиту, а сьогоднішній днювальний стоїть там із радісним виглядом і смажить курку, яку потім ділить на всіх у блоці. Я радий сказати, що мій дух не піддався смаженій курці. Після курки вони почали смажити хліб, спеціально залишивши двері на кухню відчиненими. Із хлібом складніше. Це моя слабкість. Запах житнього хліба, що смажиться, справді приваблює мене. Однак я просто зосередив на ньому свою увагу і пішов далі. Вони думають, що запах їжі змусить мене відмовитися від голодування?» — написав опозиціонер.
10 квітня 2021 року Навальний повідомив у своєму щоденнику, що до нього підсадили в загальній камері двох шпигунів: «переляканого дідугана з Пскова», який сидить за хабар, і чоловіка з Володимира, який отримав строк за завдання тяжких тілесних ушкоджень у п’яному вигляді.
«Я підходжу до вікна на іншому кінці кімнати. Вони теж змінюють бік кімнати. Я розвертаюся і йду назад. Вони мить вагаються, але потім йдуть за мною. Я йду в туалет. Через 20 секунд вони теж заходять вмитися. Я вирішую зайти в туалет три рази з інтервалом в одну хвилину. Вони йдуть за мною щоразу. Втретє я сміюся і кажу: „Гм, хлопці, ви не дуже хороші шпигуни“», — описав політик, як за ним намагалися стежити.
Наступного дня він зазначив, що голодування позначається на його стані.
«Вчора в мене був чудовий настрій і весь день дивувався тому, скільки в мене енергії. Я почувався чудово. Скільки ж я можу обходитися без їжі! Але сьогодні я почуваюся пригніченим. Ми пішли в лазню. Я ледь міг витримати гарячий душ. Мої ноги підкошувалися. Зараз вечір, і в мене зовсім немає сил. Усе, що я хочу зробити, це лягти, і вперше я почуваюся емоційно і морально пригніченим», — написав у щоденнику політик.
20 квітня Навального перевели з колонії до цивільної лікарні, де він, за словами його лікарів, нарешті «отримав доступ до чогось схожого на незалежне обстеження», а 23 квітня Навальний припинив голодування.
21 жовтня 2021 року. The Times наводить уривок, у якому він розмірковує про причини, які спонукали його писати книгу.
«По-перше, тому що я дійсно хочу її написати. Це була моя ідея, і мені є що сказати. По-друге, мої агенти, м’яко і ввічливо, зі щирим співчуттям до моєї ситуації, знаючи мої обставини, все частіше нагадують мені про це. Третя і четверта причини написання цієї книжки можуть видатися надто драматичними, і якщо все закінчиться погано, це буде момент, коли мої більш емоційні читачі можуть пролити сльозу. (О Боже, він усе передбачав. Уявіть, що він тоді почував!) З іншого боку, якщо все складеться на краще, це може виявитися найбільш пафосною частиною. Можна буде підправити її за допомогою редактури або просто прибрати, але я пообіцяв собі, що це буде дуже чесна книжка. Отже, причина номер три: якщо вони все-таки мене вб’ють, книга стане моїм пам’ятником», — пояснив політик.
Він уточнив, що четверта причина полягає в тому, що, якщо його вб’ють, його сім'я отримає за книгу гроші.
«Давайте визнаємо: якщо похмурий замах із застосуванням хімічної зброї, за яким послідує трагічна смерть у в’язниці, не зможе просунути книгу, то важко уявити, що ще зможе. Автора книжки було вбито лиходійським президентом. Чого ще може бажати відділ маркетингу?» — саркастично зазначив Навальний.
22 березня 2022 року, коли політика засудили до дев’яти років суворого режиму, він описав роздуми і прийоми, які допомагали йому впоратися з цим, а також розмову з дружиною під час їхнього першого тривалого побачення в колонії. Цей уривок зі щоденника опублікував The New Yorker.
«Ми пройшлися коридором і зупинилися в місці, максимально віддаленому від камер з мікрофонами, які тут всюди. Я прошепотів їй на вухо: „Слухай, не хочу драматизувати, але думаю, є висока ймовірність, що я ніколи звідси не вийду. Навіть якщо все почне руйнуватися, вони приберуть мене за перших ознак того, що режим руйнується. Вони мене отруять“. „Я знаю, — сказала вона, кивнувши, спокійним і твердим голосом. — Я і сама про це думала“. У той момент мені захотілося схопити її й обійняти якомога міцніше. Це було так чудово! Ніяких сліз! Це був один із тих моментів, коли розумієш, що знайшов правильну людину. Або, можливо, це вона знайшла тебе», — сказано в цьому записі.
Навальний написав, що вони з дружиною домовилися прийняти перспективу його вбивства «як основний сценарій» і влаштовувати своє життя «з огляду на це», не плекаючи хибних надій на те, що все складеться краще.
Раніше російське видання The Insider опублікувало документи, які свідчать про те, що перед смертю у Навального були симптоми отруєння. Воно зазначило, що з пізніших версій документів прибрали згадку про симптоми, які не вкладаються в офіційну версію смерті політика.
Смерть Олексія Навального
16 лютого 2024 року російська влада повідомила про смерть 47-річного опозиціонера Олексія Навального на території колонії в Ямало-Ненецькому автономному окрузі на Крайній Півночі РФ.
Як заявили в команді Навального, у медичному висновку про смерть, який показали його матері Людмилі Навальній, причину смерті названо природною. Останні три роки перед смертю Навальний провів в ув’язненні.
Його поховали 1 березня на Борисовському кладовищі в Москві.
15 серпня 2024 року вдова Олексія Навального Юлія Навальна повідомила, що у виправній колонії № 3 Ямало-Ненецького автономного округу заявили, що смерть політика була спричинена «комбінованим захворюванням» і відмовилися проводити розслідування.
За її словами, перший і єдиний офіційний документ, що розкриває причину та обставини смерті опозиціонера, вона отримала лише через півроку після його смерті.
За версією Слідчого комітету, смерть Навального настала внаслідок «комбінованого захворювання», зокрема «гіпертонічної хвороби із судинними та органічними ураженнями», «дифузного міокардіосклерозу з ускладненням у вигляді набряку головного мозку», «фібриляції шлуночків серця» і «набряку легенів». Серед причин смерті також вказана аритмія. Загалом у документі наведено близько десяти різних медичних діагнозів.
Згідно з копіями документів, Слідчий комітет не виявив у смерті Навального «події злочину» і відмовився проводити розслідування. Постанова датована 26 липня 2024 року.
«Олексій Навальний був у камері ШІЗО. О 12:10 його вивели на прогулянку. Під час неї йому стало погано, його „помістили“ в медсанчастину, і там він помер. Швидка приїхала, але зробити нічого не змогла, о 14:17 констатовано смерть», — переказала зміст документа вдова опозиціонера.
Вона вважає, що це неправда і слідство приховує події, які відбулися в день смерті Навального.
«Нам добре відомо, що, коли Олексію стало погано, його повели не в медсанчастину, а назад у камеру ШІЗО. Що він там помирав, один», — заявила Юлія Навальна.
Також вона стверджує, що в медсанчастину політика віднесли вже без свідомості, а в останні хвилини перед смертю він скаржився на гострий біль у животі.
Вдова політика заявила, що їй не надають доступ до відеозаписів з камер у колонії і не повертають особисті речі чоловіка.