Після «літа невдач» в Україні. Нагнітання страху, що Росія може атакувати Європу, і є частиною гібридної війни — The Atlantic

Про це у четвер, 10 вересня, пише журналіст з Нью-Йорка, який висвітлює глобальний вплив Росії, Ендрю Ривкін у колонці для The Atlantic.

Автор колонки зауважує, що кремлівські пропагандисти роками погрожують бомбардувати європейські столиці, а російські дипломати заперечують підготовку до війни. Водночас європейські спецслужби пов’язують з Росією сотні диверсій — від кібератак і підпалів до пошкодження підводних кабелів.

За оцінками американської розвідки, російський напад на одну з країн НАТО може відбутися в період від цієї осені до 2029 року. Але є й інший сценарій: Москва може й надалі обмежуватися диверсіями та залякуванням. Цієї гібридної кампанії може бути цілком достатньо Росії — і нагнітання страху, що Москва може безпосередньо атакувати європейських союзників України, є її частиною.

У The Atlantic зауважили, що для Москви це було літо невдач в Україні. Росія не досягла значного просування на полі бою та зазнала збитків від тисяч українських далекобійних безпілотників, які спричинили дефіцит пального по всій країні. Тож Москва посилила активність в інших частинах Європи: минулого місяця сталися пожежі на заводах із виробництва боєприпасів в Італії, Болгарії та Естонії, а біля німецької електростанції та в аеропорту Лейпцига виявили безпілотники з вибухівкою, які, ймовірно, мали знищити українські вантажні літаки.

Видання зауважує, що сьогодні Європа забезпечує більшу частину фінансової допомоги Києву. Вона також стала для України безпечною виробничою базою — українську зброю виготовляють у Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Франції, Румунії та Іспанії.

Автор колонки наголошує, що Росія не демонструє ознак підготовки до силових сценаріїв. Натомість вона продовжує вести гібридну війну, якій європейські спецслужби протидіють.

У Лейпцигу виявляють безпілотники з вибухівкою, біля німецької електростанції — саморобні вибухові пристрої, а поблизу аеропортів помічають невідомі літальні об'єкти. Автор зазначає, що навіть провалені операції можуть бути частиною тактики залякування: Москва демонструє, що стежить за Заходом і може проникати в його системи.

Автор The Atlantic підкреслює, що Путін зазвичай починав масштабні війни лише там, де розраховував на перемогу. Напад на країни Балтії був би значно ризикованішим: вони мають укріплені кордони, регулярно проводять військові навчання та витрачають 5% ВВП на оборону. Крім того, там дислокуються тисячі військових НАТО. У разі атаки Росія ризикувала б вступити у війну з кількома європейськими державами, одночасно продовжуючи війну в Україні.

Гібридна війна Росії не змогла зупинити постачання Україні зброї, грошей і розвідданих з Європи. Водночас Кремль продовжує кампанію залякування, створюючи на Заході відчуття загрози повномасштабної війни з Росією. Автор вважає, що таким чином Путін розраховує домогтися поступок.

«Використовуючи недорогі засоби, одноразових виконавців і постійний потік тривожних витоків інформації, Кремль домігся того, що мільйони жителів Заходу готуються до можливості повномасштабної війни Росії проти Європи.

Незалежно від того, чи ймовірна ця війна, Путін вимагатиме поступок в обмін на її припинення", — йдеться у публікації.