Шпигун, вийди геть. Як справа російської агентки ФСБ у США розкрила світову мережу Кремля та імена її фігурантів — ексклюзив NV
Читайте NV у Google
Номма Зарубіна на одному з публічних заходів (Фото: Nomma Zarubina / Facebook)
3 грудня проєкт Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) повідомив, що окружний суд Нью-Йорка відкликав заставу громадянки РФ Номми Зарубіної, раніше обвинуваченої, зокрема, у роботі на російську розвідку. Після термінового слухання суд узяв її під варту. NV English отримав у розпорядження документи, пов’язані зі справою Зарубіної, які викривають розгалужену глобальну шпигунську та впливову мережу РФ — докази того, що Кремль вибудовує цивільну екосистему для формування міжнародних наративів.
Рішення про ув’язнення Зарубіної було ухвалено через те, що, перебуваючи на підписці про невиїзд, вона продовжувала переслідувати агента ФБР, який веде її справу, попри попередження судді.
За даними Об'єднаного фронту спротиву (ОФС), таємної глобальної антикремлівської організації, її волонтери провели операцію, спрямовану проти Номми Зарубіної, 36-річної громадянки Росії, яка нині очікує судових слухань у США за низкою обвинувачень. Група заявляє, що дистанційно передала всю здобуту під час операції інформацію Службі безпеки України (СБУ).
«Об'єднаний фронт» також припускає, що візит Сари Ештон-Сірілло до Зарубіної в Нью-Йорку в червні 2025 року — зустріч, яку було публічно задокументовано в X, — відіграв помітну роль у забезпеченні проведення операції. На той час Сара Ештон-Сірілло була офіційною волонтеркою, що представляла українські зусилля з іноземного рекрутингу.
Коли New Voice звернувся до неї після арешту Зарубіної, Ештон-Сірілло підтвердила автентичність матеріалів, надала редакції додаткові фотографії та скриншоти й підтвердила, що саме вона була авторкою оприлюднених документів. Наразі Сара виконує бойові завдання у ранзі сержанта ЗСУ в одному з підрозділів на сході країни.
Судячи з її сторінки у Facebook, Номма Зарубіна народилася в Томську, у Сибіру. Вона здобула освіту у сфері міжнародних відносин та національної безпеки в Російській академії народного господарства і державної служби при президентові РФ (РАНХіГС), а також у Санкт-Петербурзькому державному університеті.
Отримавши за російськими мірками елітну освіту, після 2011 року Зарубіна почала активно подорожувати, підтримувала помітний публічний профіль і регулярно виступала як спікерка й експертка на міжнародних конференціях — зокрема й на заходах, організованих російською опозицією у вигнанні. У середині 2010-х років, після отримання ступеня магістерки в РАНХіГС, вона переїхала до Сполучених Штатів, де вступила до Барух-коледжу (Baruch College) на другу магістерську програму. У 2018−2019 роках Зарубіна познайомилася та зблизилася з Оленою Бренсон — громадянкою США і Росії, яку у 2022 році звинуватили в діяльності незареєстрованого іноземного агента.
На момент пред’явлення обвинувачень Бренсон уже втекла зі США. Вона заснувала в Нью-Йорку «Russian Center New York» та керувала кампанією «I Love Russia», яку прокуратура вважала фінансованою Кремлем пропагандистською ініціативою. Справу Бренсон досі не закрито.
У грудні 2024 року Міністерство юстиції США висунуло обвинувачення Зарубіній — яка проживала у Нью-Йорку — за надання неправдивих свідчень агентам ФБР щодо її зв’язків із ФСБ. Згідно зі скаргою, Зарубіну, яку ФСБ завербувала у 2020 році під кодовим ім'ям «Аліса», використовували для налагодження контактів з американськими журналістами, військовими аналітиками та експертами аналітичних центрів. Прокурори стверджують, що вона відвідувала форуми у США та Європі, просуваючи кремлівські наративи. Її заарештували 21 листопада 2024 року та відпустили під заставу в $25 000 із низкою обмежень: здати паспорт, залишатися у Нью-Йорку та уникати контактів із російськими чиновниками. Хоча Зарубіна заперечувала офіційний зв’язок із ФСБ, у скарзі ФБР зазначено, що під час інтерв'ю у 2023 році вона зізналася у брехні щодо своїх контактів.
За словами Зарубіної, яка зв’язалася з редакцією NV English після публікації статті 2 грудня на NV English, вона співпрацює з ФБР у цій справі з 2021 року. «Попри те, що агенти отримали від мене всю інформацію, вони вирішили порушити справу наприкінці 2024-го», — заявила вона.
Серед документів, отриманих NV, є скани листування Номми Зарубіної з її кураторами — 36-річним підполковником ФСБ Романом Сумароковим та 35-річним Кіріллом Фроловим із Томська.
У цих переписках Сумароков, зокрема, хизується нещодавно отриманим військовим званням, а в іншому повідомленні надсилає їй своє оголене фото.
В окремій розмові інший співробітник російських спецслужб намагається морально підтримати Зарубіну, яка скаржиться йому на пригнічений стан.
Фотографії також дають уявлення про повсякденне життя російської агентки: її поїздки на бейсбольні матчі з українською символікою, навчання у престижних освітніх закладах, а також її літературні вподобання.
Показово, що незадовго до судового засідання, після якого її взяли під варту, Зарубіна намагалася організувати зустріч із відставним бригадним генералом армії США, який у період своєї служби працював військовим аташе в посольстві США в Росії.
Усередині російської глобальної мережі «м'якої сили»
Документи, отримані NV English, демонструють масштабну, багаторівневу екосистему впливу й вербування, яку курують російські спецслужби і яка охоплює Європу, Африку, Азію, Північну Америку та Близький Схід. У центрі цієї системи — знайома схема: публічна «молодіжна дипломатія», культурні та громадські ініціативи, що маскують приховане збирання розвідданих, пошук перспективних агентів і проникнення кремлівських наративів.
Справа Зарубіної дає незвично докладне уявлення про те, як працює ця машина. Вона показує, як російська розвідка вбудовується у глобальні соціальні мережі, використовує державні конференції як платформи вербування, а також поєднує роботу з діаспорою з таємними операціями.
Вербувальний хаб під прикриттям молодіжної мережі
Ключовим вузлом у мережі Зарубіної був Роман Чуков — високопоставлений діяч російської молодіжної політики та співзасновник Friends for Leadership (FFL), «міжнародної мережі лідерів і підприємців нового покоління», як зазначено на сайті організації. Згідно з документами, Чуков очолював також фонд Ruspromo і раніше працював заступником директора з молодіжної політики у Фонді «Росконгресс» — структурі Кремля, яка організовує щорічний Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ). Його програми, включно з FFL і міжнародними молодіжними панелями ПМЕФ, фактично слугували вербувальними майданчиками, що з'єднували російських чиновників із десятками іноземних учасників.
Через Чукова Зарубіна отримала доступ до міжнародного середовища молодих політиків, медійників, соціальних підприємців та науковців — багатьох із яких регулярно залучали до російських проєктів: молодіжних форумів ПМЕФ, конгресів «Росія — Африка», дискусій, афілійованих із «Валдайським клубом», дослідницьких груп BRICS і навіть до «Russian House» у Давосі у 2020 році.
Ці зібрання не були випадковими. Розслідувачі дійшли висновку, що багато учасників повторно з’являлися на різних платформах, тому що всі ці події були складниками єдиної, керованої державою екосистеми, спрямованої на формування майбутніх співрозмовників, симпатичних або корисних для геополітичних меседжів Москви.
Російські оперативники, які курували її роботу
З документів випливає, що діяльність Зарубіної у Сполучених Штатах не була самостійною ініціативою. У 2020 році її завербувала ФСБ, присвоївши кодове ім'я «Аліса», і доручила виявляти журналістів, експертів аналітичних центрів і лідерів громад, які могли б підійти для потенційного вербування.
Серед її кураторів був щонайменше один підполковник ФСБ, відповідальний за контррозвідувальну роботу щодо російських активів у США, а також інший високопоставлений оперативник, який підтримував із нею прямий контакт навіть після її арешту. В одному випадку Зарубіна надала слідчим приватну фотографію, що підтверджувала особу куратора, який вийшов на зв’язок після її допиту ФБР.
Документи також розкривають низку російських фігурантів, пов’язаних із політичними операціями та силовими структурами:
Дмітрій Полянський, заступник представника Росії при ООН
Ольга Лапіна, виконавча директорка Російського географічного товариства та оперативниця СЗР
Дмітрій Саймс, російський політичний радник і медійник, який протягом тижня був її наставником
Ігорь Кочан, який утік зі США після зацікавленості з боку ФБР
Артьом Ліфшиц, підсанкційний російський хакер
Ці зв’язки демонструють інтегрований характер її завдань: дипломатія, пропаганда, «громадська діяльність» і розвідувальна робота поєднувалися в них безшовно.
Глобальний слід: Африка, Азія, Близький Схід та інші регіони
Список контактів Зарубіної охоплював понад 20 країн і включав іноземних науковців, молодіжних лідерів, медійних дописувачів, консультантів із розвитку, дослідників BRICS і учасників програм, фінансованих російським урядом.
Серед них:
африканські медійники, пов’язані зі Sputnik Africa
науковець, афілійований із «Валдайським клубом»
дослідник політики BRICS
делегати молодіжних форумів «Росія — Африка»
координатор турецько-пакистанських проєктів
молодіжні дипломати ООН
підприємці, пов’язані з ПМЕФ та ініціативами Davos Russian House
Діаспорні прикриття та розвідувальні фронти
Ще один рівень мережі діяв через російські діаспорні інституції. Зарубіна повідомила слідчим, що Російська православна патріархатна церква в Нью-Йорку виконувала функцію прикриття для розвідувальних операцій і що вона відвідувала її разом із відомою агенткою Оленою Бренсон одразу після першого допиту Бренсон у ФБР.
У документах описано, як ФСБ використовувала міжнародну діяльність Зарубіної, змушуючи її саму оплачувати поїздки, що давало їй змогу пересуватися між континентами й відвідувати різні заходи з мінімальними витратами для російської держави. Це давало Москві змогу значно розширювати свій вплив далеко за межі формальних дипломатичних каналів.
Система, збудована на тривалу перспективу
З документів вимальовується не історія про «одиночну агентку», а глобальна архітектура впливу — система, що поєднує відкриту дипломатію та приховані операції. Справа Зарубіної демонструє, як російська розвідка вбудовується в молодіжні, культурні й академічні мережі, використовуючи такі майданчики, як ПМЕФ, зустрічі Friends for Leadership і форуми «Росія — Африка», як одночасно публічні й таємні платформи.
Розслідувачі встановили, що оперативники роками «вирощують» іноземних контактів до моменту їхньої активації, а діаспорні інституції тихо забезпечують логістичну й інформаційну підтримку. Уся екосистема інтегрує «м'яку силу» з цілеспрямованим збиранням розвідданих.
NV English звернувся до Зарубіної по коментар напередодні її слухання, призначеного на 2 грудня 2025 року. Відповідаючи на запитання про свій юридичний статус, вона наголосила, що це «не судовий процес, а слухання», додавши, що воно стосуватиметься лише процедурних моментів. «Ми будемо обговорювати конкретні пункти, — сказала вона. — Жодних важливих рішень ухвалено не буде».
Коли її запитали, чи відчуває вона, що Росія її покинула, Зарубіна відповіла без вагань: «Жодна офіційна російська структура зі мною не зв’язувалася. Я нічого від них не очікую — і сама теж звертатися не збираюся».
Вона описала свою ситуацію жорстко: «У певному сенсі, я думаю, мене просто кинули напризволяще. Здається, ніхто не розуміє, що зі мною робити — або ким я взагалі для них є».
На запитання про те, як і коли почався її зв’язок із ФСБ, Зарубіна відкинула твердження про формальну вербовку. «Ніякої вербовки не було, — наполягала вона. — Це просто мені не підходило. У мене дуже сильний, складний характер, який не дозволяє мені функціонувати всередині таких структур».