Тема УПА не дуже цікавить європейських політиків — Дещиця
Євродепутат від польської партії Право і справедливість Пйотр Мюллер, який повідомив про пропозицію ухвалення резолюції на згадку про жертв «геноциду УПА». (Фото: Piotr Müller via X)
Посол України у Польщі у 2014–2022 роках, в.о. міністра закордонних справ України в лютому–червні 2014 року Андрій Дещиця розповів в ефірі Radio NV, що європейських політиків не дуже цікавить тема Української повстанської армії.
«Те, що роблять польські політики зараз в Європейському парламенті, — вони просто бачать, що не можуть розкрутити цю тему вже на міжнародній арені. Насправді вона не дуже цікавить європейських політиків», — сказав Дещиця в інтерв'ю Radio NV.
За його словами на конференції у Гданську європейські партнери радили українцям та полякам закрити історичні питання: засудити вбивства цивільного населення, дати можливість поховати тих осіб, які знаходяться у спільних могилах, вибачитися і пробачити один одного.
«Але, на жаль, цю тему з польського боку досить серйозно розкручують. І тому вони вирішили поставити це питання також і в Європейському парламенті, щоб привернути до цього більшу увагу на європейській політичній арені. Але вже одного разу була спроба засудити і визнати Волинську трагедію геноцидом в Європейському парламенті, але не знайшла підтримки. Це далеко не геноцид у визначенні, який є класичним визначенням геноциду. Тому я думаю, що навряд чи вдасться це зробити і цього разу», — додав дипломат.
28 червня євродепутат та представник польської партії Право і справедливість (PiS) Пйотр Мюллер повідомив, що фракція Європейських консерваторів та реформістів у Європейському парламенті офіційно подала пропозицію про проведення дебатів та подальше ухвалення резолюції на згадку про жертв «геноциду УПА».
За словами польського політика, ця ініціатива стала безпосередньою реакцією на крок президента України Володимира Зеленського щодо подання законопроєкту про національний пантеон, який, на думку євродепутата, завдає шкоди польсько-українським відносинам.
Напруження між Польщею та Україною — головне
19 червня польський президент Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Навроцький тоді заявив, що рішення Києва щодо присвоєння українській військовій частині найменування на честь Героїв УПА виходить далеко за межі внутрішніх справ України.
У відповідь на дії Варшави вже наступного дня, 20 червня, низка українських політиків та посадовців публічно оголосили, що також відмовляються від своїх польських нагород. Серед них були голова Офісу Президента Кирило Буданов, а також колишні глави держави Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Того ж дня Володимир Зеленський заявив, що офіційно відправив орден Білого Орла назад президенту Польщі, оприлюднивши фотографії з відділення Нової пошти.
Крім того, у польському уряді висловили здивування та занепокоєння через рішення президента України Володимира Зеленського подати до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон. 1 липня Рада проголосувала за цей законопроєкт, його підтримали 287 депутатів.
Спікер президента Польщі Кароля Навроцького Рафал Лешкевич назвав ухвалення закону про Український національний пантеон «наступним етапом дій ескалаційного характеру».