Майданчик для зустрічі Зеленського та Путіна. Що таке нормандський формат і навіщо він потрібен — головне
У понеділок, 9 грудня, президент України Володимир Зеленський в Парижі візьме участь у зустрічі лідерів нормандської четвірки. Це перші подібні переговори високого рівня за останні три роки.
НВ нагадує про те, що як сформувався нормандський формат врегулювання конфлікту на Донбасі за участю України, РФ, Франції і Німеччини, і чому він важливий.
Як з’явився нормандський формат
У червні 2014 року, через кілька місяців після анексії Криму та початку агресії РФ на Донбасі, у французькій Нормандії відзначали 70-річчя висадки союзників на це узбережжя у Другій світовій війні (операція Оверлорд, 1944-й рік).
На святкування у французькому містечку Бенувіль були запрошені лідери України Петро Порошенко, Росії Володимир Путін та Німеччини Ангела Меркель. Тодішній президент Франції Франсуа Олланд використав цю можливість, щоб організувати новий міжнародний формат переговорів, які могли б допомогти покласти край війні на сході України.
За сприяння Меркель Олланд організував тоді ж в Бенувілі першу коротку зустріч Путіна і Порошенка, нещодавно обраного президентом України. Особливих результатів вона не принесла: українці більше обговорювали невербальну комунікацію двох лідерів та їхній обмін поглядами.
Однак згодом Франція і Німеччина домовилися продовжити подібні чотиристоронні контакти, виступаючи в ролі певних посередників у переговорах перших осіб Києва і Москви.
Яких результатів досягли на попередніх зустрічах
За п’ять років відтоді переговори в нормандському форматі проводилися в різних варіантах. Відбулося кілька зустрічей лідерів Франції, Німеччини, Росії та України; більше півтора десятка зустрічей за участю голів і представників МЗС чотирьох країн; а також безліч раундів телефонних переговорів глав держав нормандської четвірки.
Головним майданчиком для переговорів дипломатів став Берлін — саме тут пройшли більшість підготовчих зустрічей лідерів країн нормандського формату.
Меркель, Олланд, Путін і Порошенко зустрічалися чотири рази в чотирьох різних країнах. Щоразу ці переговори були напруженими, драматичними та нерідко затягувалися на багато годин.
У Мілані 17 жовтня 2014 року нормандська четвірка зустрічалася у два раунди по кілька годин на берегах саміту ASEM (форуму Азія-Європа) в Італії. Лідери країн обговорювали нещодавно підписаний Мінський протокол, який передбачав припинення вогню на території Донецької та Луганської областей, а також газове питання.
Через кілька місяців лідери Франції, Німеччини, України та РФ зібралися в Мінську (11−12 лютого 2015 року). На той час стало зрозуміло, що Росія не дотримується підписаних раніше в Білорусі домовленостей і вони фактично провалилися. Підготовка до саміту проходила на тлі кульмінації кровопролитних боїв за Донецький аеропорт та незабаром після резонансного теракту під Волновахою, де бойовики в січні 2015-го обстріляли пасажирський автобус.
До зустрічі в Мінську західні партнери України готувалися ґрунтовно: Меркель і Олланд попередньо провели переговори з Порошенком в Києві, а канцлер Німеччини до того ж обговорила план врегулювання конфлікту в Україні з Бараком Обамою під час візиту до Вашингтона.
Переговори Меркель, Олланда, Путіна та Порошенка в Мінську (частково за участю голів МЗС) тривали 16 годин. Їх підсумком стало прийняття декларації на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод. 13 пунктів цих домовленостей досі залишаються одночасно каменем спотикання і єдиним формалізованим «мирним планом» щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Серед іншого, план передбачав негайне припинення вогню, відведення важких озброєнь, моніторинг з боку ОБСЄ, прийняття закону про амністію в ОРДЛО, роззброєння всіх незаконних формувань на Донбасі, проведення місцевих виборів і передачу контролю над кордоном Україні, а також затвердження закону про особливий статус ОРДЛО.
Через півроку, 2 жовтня 2015-го, глави держав і міністри закордонних справ нормандської четвірки зустрілися в Парижі. На п’ятигодинних переговорах їм довелося констатувати, що мінські угоди знову провалюються і виконати їх до кінця року неможливо.
Тоді ж вперше народилася ідея знаменитої формули Штайнмайєра. Глава МЗС Німеччини (нині президент ФРН) Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував провести на окупованих територіях України вибори за українським законодавством, відкритість і чесність яких повинна підтвердити ОБСЄ. Лише після цього закон про особливий статус ОРДЛО може набрати чинності, а до того повинен діяти на тимчасовій основі.
Нарешті, остання зустріч Путіна, Меркель, Олланда і Порошенка пройшла ще через рік, 19 жовтня 2016 року в Берліні. Переговори за участю голів МЗС та інших дипломатів тривали понад чотири години і завершилися вночі. Жодних документів підписано не було, проте сторони домовилися розробити «дорожню карту» щодо виконання мінських угод. У цьому контексті нормандська четвірка знову обговорила можливість втілення формули Штайнмайєра.
Після цієї зустрічі Володимир Путін відмовився від участі в переговорах у нормандському форматі. 10 травня 2018 року в німецькому Аахені пройшла зустріч Петра Порошенка, Ангели Меркель і нового президента Франції Еммануеля Макрона, проте російський президент не брав у ній участі. Через кілька тижнів, в червні 2018 року в Берліні зустрілися голови МЗС всіх країн нормандської четвірки, але дійти згоди про можливість місії ООН на Донбасі вони не змогли.
Чого Україна очікує від саміту 9 грудня
Президент України Володимир Зеленський після свого обрання неодноразово заявляв, що вважає нормандський формат єдиним ефективним майданчиком, де Україна за підтримки західних країн може вести переговори з РФ щодо досягнення миру на Донбасі.
Зеленський також висловлювався за можливе розширення нормандського формату із залученням США. Однак перш за все він вирішив досягти щонайменше організації зустрічі в уже звичному форматі чотирьох лідерів.
Для цього Україна 1 жовтня 2019 року дала свою письмову згоду на реалізацію формули Штайнмайєра; а також відвела війська в районі Золотого, Петрівського та Станиці Луганської.
Після багаторазового висунення нових вимог і відтягування зустрічі Росією дата саміту нарешті було узгоджено: він відбудеться 9 грудня у Єлисейському палаці в Парижі.
Для Зеленського це буде перша зустріч з Путіним в статусі президента України. Очікується, що політики можуть провести також особисті переговори тет-а-тет — український лідер стверджує, що готовий «до будь-яких форматів».
Зеленський також раніше заявляв, що паризька зустріч стане для нього певним показником намірів Росії і від її підсумків залежатиме подальша стратегія України щодо окупованого Донбасу.
За словами Зеленського, він не очікує, що завтра припиниться війна, але хоче «чіткого розуміння, як президент України, коли і як ми можемо зупинити війну».
В іншому ж випадку Україна має "план Б", зазначив президент у нещодавньому інтерв'ю західним ЗМІ, не розкриваючи деталей.
Раніше Українська правда із посиланням на джерела в президентському оточенні повідомляла, що на Банковій чекають або «проривного прогресу» на нормандській зустрічі, або «доведеться будувати по лінії зіткнення стіну, і це не метафора».