У Франції онук шпигуна-комуніста висунув свою кандидатуру на посаду президента країни — The Telegraph
Як пишуть ЗМІ, в цілому Рафаель Глюксманн підтримує проєвропейський та проукраїнський курси президента Еммануеля Макрона (Фото: REUTERS/Sarah Meyssonnier)
Онук комуністичного шпигуна, депутат Європарламенту та лідер лівоцентристської партії Громадський простір (Place publique) Рафаель Глюксманн оголосив, що висуває свою кандидатуру в президенти Франції.
Про це повідомляє британське видання The Telegraph.
«Рафаель Глюксманн сподівається скласти конкуренцію Жан-Люку Меланшону, палкому представнику ультралівих сил, і стати провідним кандидатом від лівих у перегонах за Єлисейський палац», — пише видання.
Водночас, попри критику окремих заходів політики чинного президента Еммануеля Макрона, орієнтованої на бізнес, Глюксманн підтримує його проєвропейський та проукраїнський курс, позиціюючи себе як «непохитного захисника ліберальної демократії».
«Так, я балотуюся на президентських виборах. Невже ми збираємося віддати нашу країну ультраправим? Поставши перед таким вибором, я не міг залишатися осторонь», — сказав Глюксманн у коментарі французькому телеканалу TF1.
Водночас відомо, що дідусь Глюксманна, Рубін Глюксман, емігрував до Палестини у 1920-х роках, а згодом став комуністом і був завербований Комінтерном — організацією, створеною Кремлем для поширення комуністичних ідей у всьому світі, пише The Telegraph.
Він займався шпигунством на користь СРСР у Франції, Німеччині та Великій Британії — під прикриттям ведення бізнесу.
Водночас Глюксманн дотримується лівих поглядів і пропонував запровадити для французької молоді обов’язкову десятимісячну громадську службу — наприклад, у будинках для літніх людей, пише видання The Moscow Times.
Водночас, як пише The Telegraph, у соціологічних опитуваннях Глюксман поки що відстає від іншого чільного лівого політика — Жан-Люка Меланшона.
«Ключове питання полягає в тому, чи зможе він — або інші потенційні кандидати від лівоцентристів — об'єднати помірковані ліві сили», — підсумувало видання.
22 серпня американське видання Politico опублікувало матеріал, у якому йшлося про те, що наразі, згідно з результатами опитувань, значна частина виборців у Франції підтримує політиків, які критично ставляться до НАТО або виступають за скорочення участі країни в його структурах.
Зокрема, лідерка ультраправої партії Національне об'єднання Марін Ле Пен неодноразово заявляла про необхідність виходу Франції з інтегрованого військового командування НАТО. Представник лівого політичного табору Жан-Люк Меланшон, своєю чергою, також виступав за повний вихід країни з Альянсу.
У НАТО вважають, що такий сценарій може мати серйозні наслідки для всього блоку. Франція залишається єдиною ядерною державою Європейського Союзу та відіграє важливу роль у військових операціях і стримуванні Росії на східному фланзі, підсумували в Politico.