Як гадалося, так і сталося. Для українців призовного віку обмежили надання тимчасового захисту в ЄС — що варто знати

Стисла хронологія

20 червня 2001 року. ЄС ухвалює Директиву 2001/55/ЕС, яка визначає мінімальні стандарти надання тимчасового захисту при масовому припливі переміщених осіб. Приводом стала війна на Балканах, яка спровокувала потік біженців з регіону.

4 березня 2022 року. Перше в історії практичне застосування директиви. Її механізм гарантував право на проживання, доступ до ринку праці, медицини та освіти в країнах Євросоюзу громадянам України, змушеним залишити батьківщину через повномасштабне вторгнення РФ.

30 липня 2026 року. Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для українців на рік, з 4 березня 2027 по 4 березня 2028 року. Водночас уперше запроваджено обмеження для окремих категорій нових заявників, а саме — чоловіків у віці 23—60 років, які підлягають призову до Сил оборони України або є резервістами.

5 серпня 2026 року. Рішення набуло чинності.

Кого стосуються зміни

Рада Євросоюзу підкреслює, що ситуація в Україні залишається загрозливою через повітряні атаки агресора і ризики подальшої ескалації воєнних дій. Тому необхідність уникати зайвих формальностей під час приймання нових біженців не піддається сумніву.

Водночас країни Європи мусять дбати про те, щоб умови прийому переміщених осіб залишалися на високому рівні, не допускати перевантаження міграційної системи і — цей пункт уперше з’явився у базових документах ЄС! — сприяти мобілізаційній політиці України, яка веде жорстоку війну проти збожеволілого сусіда.

Ось як буквально звучить речення, що вплине на долю або плани українських чоловіків призовного віку: «Без шкоди для законодавства Союзу та фундаментальних прав людини, тимчасовий захист має надаватися лише особам, які можуть надати органам влади держав-членів докази того, що вони, у той або інший спосіб, виконують свої військові зобов’язання».

Нові правила застосовуватимуть лише до заяв на тимчасовий захист, поданих після набуття рішенням чинності, й не поширюватимуть на осіб, які раніше прибули до ЄС — вони безперервно зберігатимуть свій статус. Таким чином, понад 1,15 млн українських чоловіків-біженців, які прибули до ЄС раніше, залишаються під захистом, їх не депортуватимуть.

Загалом, за даними Ради ЄС, майже 4,4 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом.

Які документи потрібні

Важливий нюанс: особа, яка запитує тимчасовий захист, повинна самотужки нести тягар доведення, що вона не має мобілізаційного обов’язку на батьківщині.

Пункт 18 рішення описує дії, необхідні, щоб органи влади держав ЄС могли швидко перевірити, чи було тому або іншому заявникові дозволено законно залишити територію України, і зокрема, чи він виконує свої військові зобов’язання.

«У цьому контексті або документ про законний перетин кордону під час виїзду з території України, або штамп про виїзд у паспорті вважатимуться доказом такого дозволу. У випадках, коли законність виїзду неможливо підтвердити, для того, щоб скористатися тимчасовим захистом, відповідна особа зобов’язана надати органам держави-члена легко перевірюваний офіційний документ у паперовій або електронній формі, наприклад, у застосунку Резерв+, який підтверджує звільнення цієї особи від військових обов’язків або їх виконання», — йдеться в документі.

Дія рішення поширюється на 26 країн — членів ЄС з 27. Данія не імплементує його, там діятимуть національні правила прийому переміщених осіб.

Реакція на зміну норм

Дискусія щодо виключення з програми тимчасового захисту українських чоловіків у віці від 23 до 60 років точилася ще навесні. Ще 4 червня єврокомісар із питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер заявив, що ЄС може виключити цих осіб із переліку категорій, які можуть отримати тимчасовий притулок. «Це також те, чого хочуть від нас українці», — зазначив єврокомісар, не уточнивши, хто саме з українського боку вносив пропозицію.

Тодішнє кіпрське головування підготувало для обговорення Радою ЄС аналітичний документ під назвою Майбутній правовий статус переміщених осіб з України. Європейська правда отримала від джерел копію кіпрської пропозиції. Країнам-членам пропонували розглянути два варіанти дій:

· продовження тимчасового захисту українцям без змін з березня 2027 року;

· продовження тимчасового захисту з обмеженнями, що може передбачати виключення з-під дії Директиви 2001/55 чоловіків призовного віку, «щоб уникнути виснаження української військової сили та заохотити повернення, а також зусилля з відбудови».

Саме другий варіант було взято за основу для рішення, ухваленого 30 липня.

На цей момент тільки Чехія надала розширені коментарі щодо подальшого прийняття українців. «Новоприбулі українські чоловіки призовного віку, які не пройшли військову службу, більше не матимуть права на тимчасовий захист», — заявило Міністерство внутрішніх справ.

Міністр Любомір Метнар зазначив, що уряд країни тривалий час виступав за посилення умов надання тимчасового захисту. За його словами, нові обмеження мають зменшити кількість новоприбулих та знизити навантаження на чеські соціальні й медичні служби.

Згідно з новими правилами, щоб отримати тимчасовий захист у Чехії, українські чоловіки мають підтвердити виконання своїх військових обов’язків, продемонструвавши застосунок Резерв+. Це стосується тих, хто подає первинні чи повторні заяви, а також оформлює запит для возз'єднання сім'ї.

Подовжити вже наявний захист до кінця березня 2028 року можна буде за звичною схемою: спочатку онлайн-реєстрація, а потім візит до МВС для отримання наклейки у візу. Під час цього стандартного продовження підтверджувати військові обов’язки не потрібно, уточнили у Празі.