«Кошти підуть лише на війну». Мерц пропонує надати Україні €140 млрд безвідсоткової позики
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пропонує надати Україні безвідсоткову позику на загальну суму майже €140 млрд. Її потрібно буде повернути тоді, коли РФ компенсує збитки, завдані нею під час війни.
Про це очільник німецького уряду написав в статті для Financial Times.
Канцлер Німеччини вважає, що Москва сяде за стіл переговорів для обговорення припинення вогню лише тоді, коли зрозуміє, що Україна має більшу витривалість. За його словами, в Європейського Союзу вона є.
«Нам потрібен новий поштовх, щоб змінити розрахунки Росії. Зараз саме час застосувати ефективний важіль, який зірве цинічні спроби російського президента виграти час і приведе його за стіл переговорів. Це вимагає мужності та впевненості, щоб встановити власний порядок денний, а не просто реагувати на нього», — зазначив очільник німецького уряду.
За словами Мерца, Берлін був і залишається обережним у питанні конфіскації заморожених російських активів. Він каже, що потрібно врахувати міжнародне право й роль євро як світової резервної валюти.
Однак Мерц вважає, що це не повинно стримувати ЄС в допомозі України.
«На мою думку, зараз слід розробити життєздатне рішення, за допомогою якого — без втручання у права власності — ми можемо надати Україні безвідсоткову позику на загальну суму майже €140 млрд. Ця позика буде повернута лише після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані нею під час цієї війни. До того часу російські активи залишатимуться замороженими, як це вирішила Європейська Рада», — сказав канцлер Німеччини.
Мерц каже, що така масштабна допомога вимагатиме бюджетних гарантій від держав-членів Євросоюзу. Однак потім їх замінять забезпеченням коштом наступного багаторічного бюджету ЄС на 2028−2034 роки.
За словами очільника німецького уряду, мобілізовані таким чином кошти забезпечать обороноздатність України протягом кількох років. Мерц пише у своїй статті, що планує обговорити цю пропозицію з очільниками європейських держав та урядів в Копенгагені 1 жовтня.
Також Мерц пропонує, щоб на засіданні Європейської Ради наприкінці жовтня був наданий мандат на підготовку цього інструменту у юридично безпечний спосіб.
«В ідеалі це рішення має бути одноголосним — якщо це неможливо, його має ухвалити переважна більшість держав-членів [ЄС], які твердо віддані Україні. Ми також повинні запросити партнерів з усього світу, які заморозили російські активи, приєднатися до цього інструменту. З цією метою ми будемо тісно координувати свої дії з нашими партнерами у G7», — каже Мерц.
Він підкреслив, що для Німеччини важливо, аби ці додаткові кошти використовували виключно для фінансування військової техніки України, а не для загальних бюджетних цілей.
Платежі повинні здійснюватися траншами. Держави-члени ЄС та Україна спільно визначатимуть, які матеріали закуповуватимуться, зазначив Мерц.
«На мою думку, така комплексна програма також має сприяти зміцненню та розширенню європейської оборонної промисловості. Це служитиме як нашій колективній безпеці, так і європейському суверенітету», — резюмував Мерц.
Використання російських заморожених активів — що відомо
У вересні 2025 року стало відомо, що керівництво Євросоюзу розробляє план використання заморожених російських активів — у форматі надання Україні «репараційного кредиту».
13 вересня видання Politico з посиланням на джерела повідомило, що Єврокомісія висунула нову ідею щодо того, як передати мільярди євро заморожених російських активів в Україну, замінивши переведені гроші борговими зобов’язаннями від ЄС.
За словами джерел, нова пропозиція, яку один із чиновників у Брюсселі назвав «юридично креативною», може вивільнити значний потік додаткового фінансування для військової допомоги Києву — без «юридично ризикованого» технічного вилучення самих російських активів.
12 вересня агентство Bloomberg з посиланням на власні джерела писало, що влада США запропонує країнам G7 створити юридичний механізм для арешту заморожених російських активів і розглянути варіант їх спрямування на фінансування оборони України.
27 серпня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що виступає проти негайної конфіскації російських активів і пропонує продовжувати використовувати їх як інструмент тиску на Москву в переговорах. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер також вважає за краще не конфісковувати активи, а замість цього залишити їх в установі Euroclear.
19 вересня комітет Сенату США із закордонних справ повідомив, що законодавці з обох партій запропонували зміни до закону REPO, які дозволять регулярно, а саме раз на 90 днів, спрямовувати заморожені активи РФ на відновлення України.