Потенційні партнери і вороги. Які країни ще не на боці України і можуть підтримати Росію — експерт з безпеки
Читайте NV у Google
Попри безпрецедентну консолідацію світу у підтримці України, на різних континентах залишаються країни, позиція яких або неоднозначна, або тяжіє до проросійської.
Керівниця програми міжнародної безпеки Ради зовнішньої політики Українська призма Ганна Шелест розповіла в ефірі Радіо НВ, хто може стати для України партнером або ворогом, а також про те, чия нейтральна позиція вже буде перемогою.
Ганна Шелест
Напередодні конфлікту Китай розумів, що у них є політичний і економічний конфлікт з США, що Російська Федерація є більш слабкою, тому вони почали об'єднання позицій з Москвою. На початку лютого навіть підписали безпекову угоду, яка стала достатньо серйозним кроком вперед у співробітництві двох країн.
Після трьох тижнів ми бачимо, що позиція Китаю починає потрошку змінюватися. Китай не може відверто підтримати США та Україну, адже у них продовжується власний конфлікт з [Вашингтоном]. З іншого боку, Китай дуже багато втрачає. На сьогодні, Україна та наші партнери в Європі та США намагаються нейтралізувати Китай — не дати Російській Федерації використовувати його для виведення грошей, обходу санкцій, отримання військової допомоги.
Якщо Китай займе хоча б нейтральну позицію — це вже буде максимально позитивно для України, тому що в країні великі ресурси, яких потребує РФ.
Але варто розуміти, що Китай, насамперед, буде ставити [у пріоритет] свої національні інтереси — боротьба з США за певне лідерство, максимальне отримання економічних преференцій в Росії. Чому вони цікавляться енергетичними компаніями в РФ? Їх зараз можна купити по дуже смішній ціні. Китайці завжди рахують не на рік вперед а на десять років. Всі ці переговори [проводять] для того, щоб вмовити Китай, що вони втратять набагато більше від співробітництва з РФ, ніж отримають.
Ринок РФ навіть до війни був приблизно такий же, як у Каліфорнії. Головний торговельний партнер для Китаю — Європейський Союз. Тому навіть якщо вони опосередковано підпадуть під санкції, які зараз накладаються на РФ, через те, що захочуть з нею співпрацювати, Китай може втратити величезний ринок ЄС. А гроші китайці рахувати вміють.
З Білоруссю все набагато простіше, тому що країна знаходиться під повним контролем Російської Федерації щонайменше останній рік — з невдалих президентських виборів, після яких були протести. Білорусь зараз знаходиться під санкціями і з кожним [новим] пакетом вони збільшуються і збільшуються. Ми розуміємо, що використовується ця територія. Сподіваємося, що населення Білорусі не настільки зомбоване, як в РФ: допоможуть і місцевий саботаж, і інстинкт самозахисту [диктатора Олександра] Лукашенка, щоб не використовувати білоруські війська.
Країна, яка для нас є проблемною, — Індія. Доводиться включатися постійно на індійські телеканали і я бачу, як Індія намагається не просто нейтральну позицію мати, а скоріше нейтральну проросійську. Вони себе чомусь вмовили, що їх національна безпека дуже залежить від Російської Федерації. Абсолютний міф, але окремі експерти та політики дуже серйозно це просувають. Ми бачимо це по новинній стрічці, по тому, яким чином все відбувається. Думаю, що [в РФ їх] будуть використовувати — вже знаємо про деякі військові контракти між Індією та Росією.
Близький Схід — теж достатньо невизначений на сьогодні регіон. Не буду говорити по кожній окремій країні: є більш-менш [добре] налаштовані. Ми щонайменше бачимо, що лакшері сегмент росіян намагатиметься пересидіти або виводити свої кошти саме на арабські країни.
Ізраїль поки що під питанням. Будемо говорити відверто: на сьогодні [існує] неоднозначна позиція Тель-Авіву.
Латинська Америка теж залишається поки що під питанням. У Бразилії достатньо популістичний національний уряд. Вони теж іноді дуже неоднозначно поводять себе на міжнародній арені. А РФ завжди мала набагато сильніші позиції в Латинській Америці, Україна там фактично не присутня.