У Польщі прокуратура розслідує нищення пам’ятника УПА: винуватцям загрожує до 5 років тюрми

Про це у п’ятницю, 11 вересня, пише RMF24.

Досудове провадження стосується «образи української національної групи шляхом пошкодження місця поховання людей, які загинули в боях із представниками НКВС» у населеному пункті Білосток гміни Долгобичув.

Розслідування проводить Районна прокуратура в Грубешові. Слідчі встановлюють винуватців і з’ясовують, чи було скоєно злочин.

Як встановили правоохоронці, у неділю невідомі «з мотивів національної приналежності загиблих» знищили герб і написи, викарбувані на пам’ятнику, зробивши їх нерозбірливими. За це може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.

Речник Окружної прокуратури в Замості прокурор Рафал Кавалєц повідомив, що слідчі вилучили відеозапис події та допитали свідків. Він додав, що підозр нікому не висунуто. Речник не виключив, що за потреби може бути запущена процедура позбавлення Брауна депутатського імунітету.

10 вересня євродепутат Гжегож Браун опублікував у Facebook відео, на якому він та інші люди важким інструментом б’ють по кам’яному обеліску, розколюють і пошкоджують його. З опублікованої інформації випливає, що йдеться про пам’ятник воїнам УПА, розташований у гміні Долгобичув.

«Обеліск, який ображає пам’ять жертв українського геноциду поляків, слід негайно прибрати професійними інструментами після документування злочину бандерівщини!» — написав лідер партії Конфедерація корони польської.

Пошкоджений пам’ятник розташований в урочищі Білосток неподалік населеного пункту Ліскі в Грубешівському повіті Люблінського воєводства. Там похований 41 воїн Української повстанської армії, які загинули в боях із підрозділом НКВС біля Лісків у лютому 1946 року.

Перший пам’ятник на цьому місці встановили у 1996−1997 роках. У 2019 році на могилі встановили великий гранітний камінь із вигравіюваним гербом України. Під ним розмістили напис і дані похованих — ім'я, прізвище, вік та місце проживання.

Кам’яний обеліск уже зазнавав пошкоджень. Кілька тижнів тому його розмалювали спреєм і зрізали арку, яка прикрашала пам’ятник.

Посольство України в Польщі тоді засудило цей акт вандалізму. На його думку, будь-яке пошкодження місць пам’яті є неприпустимим.

Загострення відносин між Україною та Польщею — головне

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. За словами Навроцького, присвоєння одній з українських військових частин назви на честь героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України».

20 червня низка українських політиків, зокрема голова ОП Кирило Буданов, президент України у 1994−2005 роках Леонід Кучма, президент у 2005−2010 роках Віктор Ющенко та президент у 2014−2019 роках Петро Порошенко, оголосили, що відмовляються від польських нагород.

Того ж дня Зеленський заявив, що надіслав президентові Польщі орден Білого Орла, опублікувавши фотографії з Нової пошти.

Президент України мав бути присутнім на Конференції з питань відновлення України в Гданську, але вирішив не їхати туди. Делегацію очолила Юлія Свириденко, яка на той момент обіймала посаду прем'єр-міністерки.

3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся зі своїм польським колегою Радославом Сікорським і запропонував пакет антикризових заходів, зокрема — зустріч експертів-істориків з питань Другої світової війни.

8 липня Зеленський зустрівся з Навроцьким на саміті НАТО в Анкарі. Зеленський заявив, що спільною загрозою для обох країн є Росія, і сторони домовилися продовжити діалог. Навроцький зазначив, що вирішити історичні суперечки не вдалося, хоча розмова була конструктивною, і повторив, що «символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України».

Того ж дня Європейський парламент, розглянувши звіт Європейської комісії щодо євроінтеграційних реформ в Україні, ухвалив документ, що містить пункт про добросусідські відносини, в якому Київ критикують за присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь героїв УПА.

11 липня Навроцький під час заходів до місцевого дня пам’яті жертв Волинської трагедії закликав польський парламент ухвалити закон про заборону в країні червоно-чорного прапора — стяга, який використовували Організація українських націоналістів (ОУН) та її бойове крило, Українська повстанська армія (УПА).

Навроцький заявив, що «в цих кольорах закладено всю ідеологію українського націоналіста, який вбиває польських жінок і дітей», а естетика прапора нібито перегукується з нацистською концепцією «крові й ґрунту» (Blut und Boden). Жодних підтверджень того, що червоно-чорний прапор ОУН та УПА має щось спільне з цією складовою нацистської ідеології або походить від неї, не існує.

Як свідчить опитування IBRiS, проведене 25−26 липня, ставлення поляків до українців відчутно змінилося після присвоєння українському підрозділу імені Героїв УПА та позбавлення президента Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла.

Третина респондентів після цих подій гірше ставиться до жителів сусідньої України. Лише в 1,8% ставлення покращилося.

Крім того, вперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців у Польщі перевищила кількість прихильників.

Згідно з даними опитування CBOS, у липні 2026 року надання притулку українцям підтримували 42% жителів Польщі, а 52% були проти.

Для порівняння: у травні 2022 року 91% поляків схвалювали прийом біженців з України, і лише 4% ставилися до цього негативно.

За даними польської поліції станом на 17 липня, від початку 2026 року від українців надійшло на 30% більше заяв про злочини на ґрунті ксенофобії, ніж за аналогічний період 2025 року. Таких звернень було 180, тоді як за весь минулий рік — 275.