«У Штатів банально немає карт». Що врятує переговори, чому Китаю треба продовження війни і до чого докотився Трамп — інтерв'ю з Несвітайловим
Геополітика12 вересня, 02:39
— Хочу розпочати з інформації від Financial Times про те, що директор ЦРУ Джон Реткліфф готується до більшої ролі в переговорах України з Росією. FT, з посиланням на п’ятьох поінформованих співрозмовників, пише, що Реткліфф взагалі може очолити американські зусилля у цьому напрямку. У Білому домі цю інформацію заперечили. За даними Financial Times, Дональд Трамп також нібито остаточного рішення не ухвалив. Зараз в контексті цієї теми ми говоримо про гіпотетичний сценарій, в якому Реткліфф замінює Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. З вашого погляду, якщо це станеться, то який інтерес Вашингтон може переслідувати такою заміною?
— Можливо, подарувати надію електорату на те, що можуть бути якісь реальні зрушення в переговорному процесі. Тому що для Дональда Трампа складається все, м’яко кажучи, не найкращим чином зараз.
На внутрішньополітичній арені особливих перемог немає і його ініціативи не досягли якогось успіху. Війна з Іраном не завершиться ще дуже довго. І я думаю, що вона буде тривати доти, доки Дональд Трамп буде президентом. Іранці його просто не випустять з цієї війни.
З європейцями — все погано. Канаду прогнути не вийшло.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Що Трампу залишається робити? Залишається або вигадувати якісь перемоги і перейменовувати озера, протоки, цілі Штати. Він може Нью-Мексико на Нью-Америка перейменувати. Йому доводиться вигадувати якісь абсолютно брехливі і огидні історії.
Він вже опустився до того, що говорить про те, що одним з перших кинувся рятувати людей під час теракту 11 вересня. Просто вдумайтесь в ступінь цинізму і огидності, паскудності цієї особини. Це просто жах.
І що йому залишається? Йому залишається, по-перше, попросити [російського диктатора Володимира] Путіна, щоб той дав йому політичний хабар і спробував допомогти йому втриматися при владі. Тому що Путіну, як і будь-якому ворогу США, потрібно, аби Трамп залишався президентом. Тому що жоден ворог США за десятиліття підривної диверсійної діяльності не зміг досягнути того, що зробив з Америкою Дональд Фредович Трамп.
Тому для того, щоб це виглядало більш цілісним і реалістичним, Трамп виходить й говорить про те, що Путін хоче укласти угоду. І, можливо, для того, щоб цей переговорний процес виглядав більш серйозним… Тому що Віткофф і Кушнер — це дно. Загалом вся адміністрація Дональда Трампа — політичні банкрути, які ні на що не впливають, ні на що не здатні.
А от Віткофф і Кушнер — це прямо саме дно цієї адміністрації. Це дно Маріанської западини, умовно кажучи.
Поставити Реткліффа [на чолі переговорів з Україною та РФ] - це могло б дати якийсь результат, тому що сам по собі Реткліфф — до нього питань особливо немає. Він є якісним функціонером, у нього є адекватна позиція. Він неодноразово говорив те, що перемога України в цій війні була б корисною для Сполучених Штатів Америки. Але якщо є якийсь іржавий Жигуль, який розвалюється просто, в нього спущені колеса, відпала вихлопна труба, а ти туди поставиш мотор від Мерседеса — це його не врятує. Так само це не врятує адміністрацію Дональда Трампа.
Вони не здатні ніяким чином повпливати на завершення цієї війни. Вони особливо і не намагаються це зробити, вони просто намагаються створити гарне тло напередодні виборів.
Трамп обіцяє по п’ять тисяч [доларів, якщо виграє Республіканська партія]. Просто це вже перетворилось на якийсь такий цирк, що навіть Україна часів Януковича видається адекватною, розвиненою, цивілізованою державою на тлі ось цих Сполучених Штатів Америки. Це така ганьба.
— Хочу все ж таки дослідити оцю заміну Реткліффа з погляду не лише якогось політичного інтересу, який може бути в Білому домі, а й практичного. Адже йдеться про вихідця з середовища спецслужб. Як би така заміна могла теоретично вплинути на стиль цих перемовин і, зокрема, на американську оцінку російської стратегії у цій війні і в переговорному процесі?
— Це буде залежати від того, чи Реткліфф є більше державником, чи він себе позиціонує як людина, яка є частиною команди Дональда Трампа.
Тому що його особисту позицію можна побачити, її можна прочитати в певних матеріалах. Він особливо не приховував це, виступаючи на різних конференціях. Він займає відверто проукраїнську позицію. Тому в мене є певний подив і певні сумніви, що попри ось це все, Трамп наважиться його призначити, тому що Путіну це може не дуже сильно сподобатись в цілому.
Звісно, це сильно вектор не змінить, тому що для того, щоб Штати могли з позиції сили говорити з Російською Федерацією, їм потрібно, щоб вони не перебували в такому катастрофічному становищі у війні з Іраном, як вони перебувають зараз. Хоча б для початку, для того, щоб говорити про відновлення своєї репутації.
Загалом щодо Реткліффа, то питань немає. І якби це призначення, яке ще не відбулося, але, припустимо, якби воно відбулося хоча б пів року тому, тоді можна було всерйоз говорити, що Штати змінюють свій підхід до ведення переговорного процесу. Тоді ще у Штатів були залишки якоїсь репутації, залишки впливу, і потенційно там призначення Реткліффа могло б показувати, що Штати переходять до жорсткішої позиції, що вони готові десь піднатиснути на Росію, говорити з нею з позиції сили, що вони готові якось підштовхувати до укладання угоди. Але зараз у Штатів банально немає карт на руках. Вони садять гарного гравця за стіл, але дають йому одні шістки. І це не покер, де у нього може пара випасти чи каре. Його саджають грати в дурня.
Тому, звісно, до пана Реткліффа є певна повага, поки що по-дефолту, тому що він дійсно себе проявив як професіонал. Але тут від нього нічого не залежить. Ти не можеш брати участь в Формулі 1 і їхати при цьому на Таврії, сподіватись на позитивний результат.
— Пане Максиме, з вашого погляду, що на сьогодні на переговорному треку у нашій війні має робити Україна, незалежно від того, яким є політичний настрій в США і хто з американських чиновників, функціонерів входить до переговорних груп?
— Поки що я не бачу, щоб в найближчі місяці, в найближчі пів року Штати змогли знову почати відігравати якусь помітну роль в реалізації зусиль щодо врегулювання цієї війни переговорним шляхом. Поки що єдиний глобальний гравець, який може повпливати на завершення цієї війни — це Китай.
Китай не зацікавлений в тому, щоб ця війна завершувалася. Ба більше, враховуючи їхні останні зміни в законодавстві - а Китай вніс зміни до законодавства щодо мобілізації цивільних ресурсів на потреби країни під час воєнного стану, і ці зміни набудуть чинності з 1 жовтня — усе вказує на те, що Китай також налаштований на певну ескалацію в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. А для того, щоб їхні амбіції там були реалізовані, їм потрібно, щоб усі інші гравці були залучені в інші процеси і не мали можливості відреагувати на те, що робить Китай.
Сполучені Штати Америки застрягли в Ірані, Європа зосереджена на російсько-українській війні - і це допоможе Китаю реалізувати свої амбіції щодо Тайваню, які, цілком можливо, вони можуть спробувати реалізувати вже цієї осені. Тому Китай не зацікавлений поки що в завершенні війни.
Сполучені Штати Америки, навіть якби хотіли, єдиний інструмент, яким вони можуть натиснути на Росію — це ось ці пекельні санкції з митами на країни, які купують російську нафту. Але накладання таких мит, воно б призвело до чого? До збільшення вартості ціни на нафту, відповідно, зростання цін на бензин. Американці на це не підуть, тому що і так все погано зараз.
І виходячи з цього, поки що для України найголовніше — це отримувати від наших партнерів військову допомогу, триматись, сподіватись на те, що після виборів в Конгрес ситуація кардинально зміниться. В ідеалі - Дональда Трампа відправлять у відставку, оголосить йому імпічмент або хоча б кардинально уріжуть йому повноваження. Тоді, можливо, Сполучені Штати Америки поступово знову почнуть перетворюватися на серйозного гравця, відновлювати свою репутацію. Почнуть хоча б трохи реально впливати на міжнародні процеси, і тоді можна буде розпочати знову всерйоз розмову про їхнє посередництво у переговорному процесі.
До того це поки що імітація діяльності. І Україна керується головною метою — не зіпсувати собі сильніші відносини з американцями, щоб принаймні не створювати для себе додаткових проблем.
Оце єдине, що ми намагаємося зробити, — не допустити, щоб Дональд Трамп знайшов, за що зачепитись, і чим нам ускладнити життя.
— Ми почули 9 вересня на з'їзді Республіканської партії обіцянку Трампа виплатити кожному дорослому громадянину США по п’ять тисяч доларів, якщо республіканці збережуть контроль над обома палатами Конгресу. Американські журналісти з Associated Press вже порахували, що така програма коштуватиме понад один трлн доларів і потребувала б схвалення Конгресу, що робить складним, скажімо так, реалізацію цієї обіцянки. З вашого погляду, той факт, що Трамп сьогодні обіцяє по п’ять тисяч доларів дивідендів у разі, якщо Республіканська партія переможе на проміжних виборах, як це може працювати політично, якщо практична реалізація на сьогодні під великим питанням?
— Мені здається, це буде дуже гарний маркер, який покаже стан американського суспільства в цілому: чи воно не деградувало настільки, щоб просто проковтнути це? Тому що, з одного боку, можна знайти юридичні виправдання, які пояснюють, що тут немає прямого підкупу виборців. Але направду — це ж просто жах.
Тобто Сполучені Штати Америки докотились, не знаю, до такого рівня, де їхній президент говорить ось такі речі - обіцяє виплати американцям. Це катастрофа насправді для американської демократії.
Хотілося б мені зараз поспілкуватися з деякими представниками політичного істеблішменту США, які приїздили раніше до України і розповідали, як нам тут демократію будувати. Нам натякали, що ми ледь не якісь аборигени, які тут за гречку голосують. Так хочеться запитати: що там? Перевірити, як ситуація з обличчям, як то кажуть, у цих людей, які вчили нас, як правильно жити, які опустились ось до такого рівня України часів Януковича.
Я дуже сподіваюся, що реакція американського суспільства буде правильною, і що вони сприймуть це як лютий крінж, що це буде додатковою мотивацією для них проголосувати проти.
Очевидно, що ця історія неможлива. Навіть теоретично, якщо уявити таку ситуацію, що потрібно буде це протягнути через Конгрес, в Конгресі це не буде проголосовано. Навіть, якщо це буде там не трильйон, а просто 700 мільярдів доларів. Сполучені Штати Америки не в тому економічному становищі, щоб витрачати такі шалені кошти, щоб просто роздати їх людям.
Це не стимулює економіку. Це б призвело до інфляції, це призвело б до зростання цін на все, зокрема, і на бензин. Це була б просто гігантська катастрофа.
Якщо американці цього не усвідомлять, тоді можна хрест ставити загалом на всій країні, бо це [була б] не просто проблема адміністрації, це не просто проблема частини електорату, а це глобальна проблема всього американського суспільства. Тому що це вже край, далі нікуди.
Я дуже сподіваюся, що пророцтво Майка Джонсона збудеться. Спікер Палати представників, член Республіканської партії сказав, що якщо республіканці програють, то кожне вільне приміщення в Конгресі перетвориться на слідчий комітет, де їх будуть тягати фейсом по паркету і вимагати пояснення за всі ці злочини і неправомірні дії, які вони зробили.
Я дуже сподіваюся, що це так і буде. Я дуже сподіваюся, що Республіканська партія буде посипати голову попелом і ще десятиліттями розплачуватись за те, що вони допустили, щоб кандидатом від їхньої партії був Дональд Трамп. Що для них оця репутаційна втрата, цей удар буде настільки болючим, що вони очистяться принаймні після цього.
Тільки американці безпосередньо на виборах можуть розпочати цей процес, щоб потім ось цей рудий недофашизм, він був випалений з Америки розпеченим залізом.
Тому або американці підуть, проголосують і покажуть, що вони не такі, що це просто збій системи, або вони просто підтвердять, що такою і є система, і що Трамп дійсно є уособленням цих Сполучених Штатів Америки. Тоді можна буде тему Америки закривати і йти домовлятись з Китаєм.
Тому що краще говорити з таким злом, яке може бути хоча б адекватним, ніж говорити з оцими, яких навіть за притомних людей не можна вважати, не те що за якихось політичних лідерів.