Заборгованість понад мільярд доларів. 30 контрактів не виконано вчасно: що із закупівлями для ЗСУ — інтерв'ю з Ніколаєнко

Ми про це поговоримо далі, бо очільник Ради зброярів Ігор Федірко написав пост про те, що не відбуваються закупівлі, тому що немає затверджених процедур під тендери. Про це поговоримо пізніше, що з цього правда, яка там дійсно є проблема.

Поки що про Арсена. У нього говорили ще в липні, що, найімовірніше, він піде, що це його власне рішення. Питання було, чи допрацює він до кінця свого контракту, чи ні, чи йому зроблять виплати, як це буває з керівниками подібних підприємств, і він піде дочасно.

Станом на цей тиждень, вже така є інформація, що так, найближчим часом він заяву напише і допоки відбудеться конкурс, буде якийсь ВО (виконувач обов’язків — Ред.).

Оскільки з командою Жумаділова ми не спілкуємось, мені важко зрозуміти з середини його мотиви. Але така наразі інформація є, що, найімовірніше, він піде.

— Але є певний дисонанс. Навіть ти сказала, що були тертя з командою Федорова, Федорова пішли з посади. Здається, мінімізовано було ці тертя, далі ми можемо лише фантазувати, що є причиною. Тому йдемо далі. І, звісно, хвилює історія з протермінованою дебіторською заборгованістю. Це, м’яко кажучи, немаленька сума. Це мільярд доларів, правда?

— Навіть більше.

— 45 мільярдів 800 мільйонів гривень. Яка доля цих грошей?

— Давай навіть не будемо говорити про мільярди, ми будемо говорити про інше. Середній зброярський контракт десь в районі півтора мільярда може бути, це хороший контракт. Принаймні на артилерію вони десь в такому діапазоні були. Ми можемо говорити про те, що плюс-мінус 30 контрактів не були виконані вчасно.

Відповідно, зараз питання не тільки, чи повернемо ми ці кошти, тому що насправді там ще заплачена частина коштів. Ми не платимо принаймні вже так, як це було в попередні роки, 100%. Там є якісь передплати, але вони вже не такі великі. Але ми маємо розуміти, що енна кількість контрактів не була виконана. І, відповідно, тут питання.

Ми довго говорили про реєстр постачальників. Всередині Агенції оборонних закупівель він є. Відповідно, ми вже можемо менше говорити про компанії-прокладки, які там щось привезли чи не привезли. Це мали би вже роботи напряму з заводами, які мають поставити тоді і тоді.

Відповідно, якщо це є, тоді питання до менеджменту АОЗ, наскільки вчасно чи не вчасно контрактували. Що стало причиною того, що є це невиконання контрактів? В результаті чого виникає ця дебіторська заборгованість? Тобто треба розуміти ось це, потрібен чесний діалог про це.

На жаль, не можу сказати, що в нас є такий чесний діалог з Агенцією, тому що вже більше року — власне, з того моменту, коли ця дебіторка почала рости, — на всі запити Громадської антикорупційної ради ми отримуємо лише якісь відписки, що це службова інформація. Все. Що би ми не питали, про який би контракт ми не питали, як би ми його з того чи іншого боку не заходили, ми весь час отримуємо ту саму стабільну відповідь, що це службова інформація.

— Якщо Жумаділов піде у відставку, має бути якийсь звіт і пояснення фінансового стану, в якому зараз перебуває АОЗ, і що у нас відбувається із закупівлями? Із поясненнями причин цієї простроченої дебіторської заборгованості. Чи це теж буде засекречено, і залишиться великим знаком запитання, куди пішли гроші і чи є якісь перспективи повернути ці гроші, або отримати замовлення, а замовлення — це боєприпаси, це зброя, це амуніція для війська?

— По-хорошому мав би бути і звіт, і пояснення, і мали би пояснення бути цієї дебіторки. І не повинно було б воно виглядати так, як воно виглядало, коли ЦПК отримала цю інформацію від Міністерства оборони, а Агенція це визнавала постфактум.

Насправді я думаю, що якби не було нормальних стосунків Міністерства оборони і громадськості, то АОЗ взагалі і далі засекречував би цю інформацію, нікому її не давав і розказував би, що в нього всього добре і прекрасно.

Ми розуміємо, що насправді від самого початку вся ця інформація… Бо раніше ж інформацію про дебіторку можна було отримати відкрито. Вона і стала засекреченою тільки тому, що вона не підтверджувала більше тезу про те, що Жумаділов є в чомусь ефективніший за [Марину] Безрукову, яку він змінив.

— А тепер до того, що сказав виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко. Він про це написав у Фейсбуці, і я бачив реакцію виробників зброї, багато хто з них шоковані. Я зараз зацитую лише кілька фрагментів: «Для дотримання термінів поставок Агенція мала отримувати тактико-технічні характеристики до всіх категорій до кінця першого тижня червня для того, щоб вчасно провести конкурентні процедури, забезпечити постачання до кінця 2026 року. Це гроші, виділені партнерами в рамках єврокредиту. Але тендер — це лише інструмент, щоб Агенція оборонних закупівель могла його провести, сформована потреба має бути перетворена на чіткі та затверджені тактико-технічні характеристики». Тетяно, наскільки я вже зрозумів, та ж Агенція оборонних закупівель вчасно не отримала тактико-технічні характеристики до номенклатури, яку потрібно закуповувати. У чому причина?

— Про ці ТТХ ми можемо говорити хіба що в контексті дронів. Якщо щось не відбулося, то це, найімовірніше, не відбулися закупівлі дронів Middle Strike (середньої дальності - Ред.), тому що не було належної документації. Це про те, що говорила команда Федорова.

Я витратила пів дня, напевно, на з’ясування ситуації, на пояснення. І, зокрема, я говорила з постачальниками, які постачають артилерію. Там, як ти пам’ятаєш, були теж історії про тендери. І в момент, коли ми з ними говорили, мені люди починають говорити «стоп». Ніякої зміни процедури [не було], це така сама процедура, яка і була два-три роки тому. Тобто вони подають заявку, їх кілька, в режимі спілкування Агенції і цих постачальників знижують свої пропозиції, тому що Агенція каже «в того-то стільки, чи може той знизити так», вони якось знижують.

Це не є тендер в розумінні системи Prozorro, коли це відбувається в закритому контурі. Власне кажучи, те, до чого хотіла би рухатись команда Федорова, і про що ми говорили в рамках груп координаційних Україна-НАТО, це сама ця інфраструктура щодо тендерів. І на цьому вже також працювала команда Прозоро: де ми проводимо тилові закупівлі, де ми проводимо частину закупівель через динамічну рамку, тобто коли вони закриті, ми бачимо тільки, що якийсь тендер відбувся, щоб відбувалися такі самі і щодо закупівлі зброї і дронів. Сам закритий контур не створений. Відповідно, це одна частина.

Друга частина, це дійсно ці ТТХ, про які написав Федірко. Їх треба розробити, тому що як ми купували дрони в попередні роки? Є дрон Равлик, є дрон Апельсинчик. Генштаб написав, що того треба купити стільки-то, того треба стільки-то. У Агенції взагалі немає ніякої опції і вибору. Це така собі закупівельна функція: що тобі сказали — «от у того купи», ти пішов, віддав йому гроші. Посильний. І потім той товар вже якось доставив. От це була вся функція закупівельної Агенції.

Багато ми говорили, що в цьому є великий корупційний ризик, коли певні компанії можуть вступати в змову з Генштабом, просувати свої інтереси. Відповідно, де можна було уніфікувати технічні характеристики, давайте їх уніфікуємо, поставимо однакові вимоги, і дрони однакового класу будемо закуповувати через торги.

І от тут всім ідея подобається, але виявилось, що нема кому написати. Тому що вочевидь, що є велике бажання зберегти старі схеми. А, може, є бажання змінити цю ситуацію, але немає відповідного досвіду, як це написати.

Тому що оце безкінечне міняння кадрів в Міністерстві оборони, на яке я завжди скаржуся… І всі можуть думати, що я дуже непевна особа, яка завжди всім незадоволена, але це реально проблема. Тому що кожен раз, міняючи міністра, ми вимиваємо величезний пласт людей, які тільки чомусь навчилися, тільки щось зрозуміли, тільки почали щось робити. Півроку — їх забрали, півроку — їх забрали. Так не може працювати найважливіше міністерство під час війни.

І зараз ми стикнулися з реальною проблемою. Нам треба ТТХ, а ТТХ у нас немає.

— Тактико-технічні характеристики мають сформувати представники Генерального штабу, що, як на мене, в принципі, логічно було б, і передати міністерству?

— Так. І затверджувати, щоб вони були затверджені в міністерстві.

— На якому етапі стався збій?

— Вочевидь, цей збій стався на тому етапі, що вони один з одним не говорили. Ми ж яким чином зайшли в історію звільнення Федорова? Що в нас був грандіозний конфлікт. Вочевидь же, цей конфлікт був не через те, що Федорову не подобався Сирський, просто з виразу обличчя, а Сирському не подобався Федоров, тому що теж якось не так виглядає. Ні. За цим стояли цілком економічні інтереси.

Причому не тільки ми говоримо про корупцію, взагалі про різне бачення, чим воювати, як воювати, що міняти, що не міняти. Є в цьому певне зацікавлення? Так, в цьому є певне зацікавлення. Робота правоохоронних органів — тепер виявити відсоток цього зацікавлення.

Але по факту, якщо ми говоримо про роботу системи, то в нас є грандіозна проблема. Через цей їхній конфлікт у нас відбувалося блокування роботи і ми не можемо розвивати певні історії далі. Тобто ми залишаємося там, де ми були. В нас немає ТТХ, значить, по суті, ми мали би закуповувати їх за прямими договорами, як ми це робили.

Тобто я думаю, що все одно мав би бути процес і він мав би тривати. Ну немає ТТХ, давайте будемо потроху купляти і в якихось кількостях контрактувати, тому що війську все одно треба чимось воювати.

— Ти, до речі, дуже дипломатично формулюєш, мовляв, в справу втручаються економічні інтереси. Групи лобістів вибивають собі бюджети, щоби проштовхувати свій продукт до закупівлі. Я зараз посилаюся на слова Сергія Рахманіна, члена профільного комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони і розвідки. Він говорить про те, що в результаті, на жаль, закуповуються і ті види продукції, зокрема в сфері БПЛА, які не влаштовують військових.

— Просто Сергій, на відміну від мене, має доступ до державної таємниці. Він може бачити інформацію, що закупили, що з того, що закупили, викликає великі питання, тому що військові з року в рік матюкаються на ці вироби, але їх закуповують.

Ми можемо навіть говорити про те, що (я це чула особисто) є навіть виріб тієї компанії, яку так намагалися прив’язати до міністра Федорова, що він її просував. І насправді при тому, що цей виріб коштує дуже дорого, є прям чати військових, де вони роками матюкалися, що «ми маємо його перекручувати, якого дідька ми його маємо постійно міняти?»

Зараз він вийшов на більш-менш нормальний рівень, але насправді це теж про історію сприяння. Тому що це як з берцями Талана. У людей був просто карт-бланш на поставки і, зрештою, в силу того, що вони мали монополію на поставки, рано чи пізно вони вийшли на більш-менш адекватний товар. І ціну за той товар.

— Цілком ймовірно, нас зараз чують люди з команд Євгенія Хмара, який є виконувачем обов’язків міністра оборони, і Михайла Драпатого, який є головнокомандувачем. Що ти думаєш, вони оперативно зможуть відновити і налагодити цей діалог, щоб оце провисання в часі було надолужено, і фронт не відчув цих накладок?

— Насправді, я думаю, що в.о. міністра [мало що змінить]. Ми поки що не розуміємо, в якому статусі Євген Хмара буде далі працювати. Усі ж чекали 18 серпня, коли мало би щось проголосуватися, мені здається, що ніхто нічого голосувати не буде.

Тим не менше, оскільки Євгену Хмарі вже віддали це міністерство, то напевно, що йому доведеться дуже терміново зустрітися з Драпатим, подивитися, що є закуплене, зустрітися з Жумаділовим, щоб він пояснив, що з цього їде, а що не їде, і зрозуміти, де ми знаходимося зараз.

Вони знаходяться в не дуже хорошій ситуації, я скажу так.

У нас на початку року стається прекрасна історія, коли ми беремо всі гроші, які є, зокрема ті, які були передбачені на виплату зарплат, і кидаємо їх на закупівлю чогось дуже потрібного. А потім, коли підходить час, і треба дивитися на те, що залишилося, виявляється, що грошей на зарплати не сильно залишилося.

Було велике сподівання на гроші Ukraine Facility, але вони даються під певні вимоги і умови. Зокрема ми говоримо про застосування тендерних процедур, тому що партнери хочуть розуміти, як це закуповується, і це найбільше стосується якраз дронів. Тому що все-таки ТТХ на артилерію є, міна є міна, в принципі, стандартна, 155-ка буває різна, але все одно декілька варіантів можна описати. З дронами дуже важко.

Ще з минулого року у нас були проблеми по данській моделі, тому що дуже багато країн не хотіли підключатися до фінансування, вони казали: «Слухайте, а ви можете пояснити, чому я маю оплачувати ось цей дрон, ось цей контракт, як сформована ціна на цей дрон?» Вибачте, так вона ж у нас сформована одним експертом, коли компанія сходила в [КНДІСЕ] (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз — Ред.) і отримала якусь довідку. У нас в цю ціну на дрон вписують все, що завгодно, включно з орендою землі. Ясно, що наші партнери не хочуть оплачувати чиюсь оренду землі, яка невідомо, який має стосунок до дрона. Тому що наші виробники, окрім 25%, ще хочуть щось туди запакувати.

— Повертаючись до простроченої дебіторки, все-таки велика сума, 45 мільярдів 800 мільйонів гривень. Якщо суспільство не отримає відповіді, куди поділись ці гроші, мають бути проведені якісь розслідування, зокрема і з боку ДБР, і антикорупційних структур?

— Я думаю, що мають бути все одно аудити і внутрішні міністерські, і зовнішні. Щодо контрактування, виконання контрактів, на що звертали, на що не звертали увагу, чому ця дебіторка утворилася.

Тому що воно потрібно навіть, не будемо говорити про покарання і переслідування, але для розуміння, які висновки ми з цього маємо зробити, куди рухаємося. Попри мої складні стосунки з Жумаділовим, я не можу не віддавати їм належне за те, що вони зробили DOT-Chain.

І я прекрасно знаю відгуки представників Рахункової палати, які казали, що це єдине підприємство, якщо ти йому виписуєш купу претензій, вони з цим все-таки намагаються працювати і щось виправляти.

— Якщо станеться перезмінка, якщо Жумаділов піде у відставку, значить, в АОЗ нова команда, новий керівник. Як багато часу потрібно, щоб вони увійшли в курс справи?

— Я думаю, що якщо попередники справились за місяць, то і наступники справляться теж за стільки.