За інформацією Financial Times, президент Володимир Зеленський може оголосити про проведення виборів і референдуму.
Сигнали від команди Зеленського вказують на те, що Трамп поспішає проштовхнути мирну угоду до червня, можливо, з огляду на свою популярність, що спадає, провальні результати Республіканської партії на різноманітних позачергових виборах у США і проміжні вибори, що наближаються в листопаді. Трампу потрібна перемога, звідси і прагнення нав’язати будь-який мирний договір Україні, а також, можливо, влаштувати ще один відволікальний військовий маневр (Wag the Dog) в Ірані.
Очевидно, адміністрація Трампа пригрозила відкликати будь-які американські гарантії безпеки, узгоджені в межах просування мирної угоди, якщо Зеленський не поступиться і не погодиться провести президентські вибори.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Проведення виборів в умовах війни могло б бути надзвичайно складним з огляду на проблеми, пов’язані з мільйонами переміщених за цей час осіб, сотнями тисяч військовослужбовців на передовій, а також питання щодо того, хто має право голосувати, та перспективу голосування під прицілом зброї.
Більшість опитувань громадської думки показує, що українці не вважають проведення виборів нагальною потребою — фактично навіть політичні суперники Зеленського здебільшого дотримуються тієї самої позиції.
Однак, схоже, адміністрація Трампа знову наївно ведеться на кремлівські виверти. Росія вважає, що вибори посіють розбрат в українському суспільстві і можуть бути легко використані російськими кампаніями в соціальних мережах для підриву українських військових зусиль. Дивно, що Трамп хоче виборів в Україні, але не хоче у Венесуелі.
Зеленський спробував протистояти російському порядку денному, запропонувавши референдум у межах будь-якої мирної угоди. Ймовірно, він знає, що українське населення відкине будь-який договір, за яким Україні доведеться поступитися територією в обмін на дуже мізерні гарантії безпеки. З цієї причини, як мені здається, Путін відкине пропозицію про спільні з референдумом президентські вибори.
Я не думаю, що пропозиція Зеленського істотно змінює хід мирного процесу. Насправді позиції сторін щодо питання територій залишаються непримиренно різними. Москва не зацікавлена в мирі, якщо угода, нав’язана Україні, не зробить країну довгостроково нестабільною — вразливою політично, соціально й економічно, а отже, відкритою для нових російських вторгнень. Зеленський усе це розуміє і намагається уникнути ситуації, в якій його змусять укласти таку угоду. Якщо він опиниться перед таким вибором, то вважатиме за краще вийти з мирних переговорів.
Основна стратегія Зеленського полягає в тому, щоб виграти якомога більше часу, демонструючи готовність до розумного компромісу — в надії переграти Путіна і покласти на нього відповідальність за провал мирних переговорів.
Що довше Зеленський веде цю гру, то більше Україна встигає отримати американського озброєння і наростити власні потужності, а Європа — зміцнити незалежний від США оборонний потенціал.
Наївність американської переговорної команди вражає. Вони, схоже, вважають, що Путіна влаштують тільки Донбас і якийсь фантастичний контракт на 12 трильйонів доларів, що збагачує обидві сторони. Така позиція виглядає абсурдною з безлічі причин і демонструє повне нерозуміння того, як мислить Путін.
По-перше, сама ідея про можливість торговельної угоди на 12 трильйонів доларів виглядає абсурдною, оскільки ця сума в сім разів перевищує ВВП Росії. Тому незрозуміло, звідки взагалі взялася така цифра.
По-друге, і потрібно ще раз гранично ясно повторити для Віткоффа: мотивація Путіна у війні проти України полягає в прагненні закріпити своє місце в історії, а не в тому, щоб заробити більше грошей. Путін і без того багатий у масштабах, недоступних уяві звичайного росіянина, завдяки рокам корупції та клептократії. Додатковий трильйон доларів для нього нічого не змінює і вже точно не вплине на історичну оцінку його правління.
Для Путіна життєво важливі кілька цілей:
a) повернути Україну під російський вплив повністю, а не тільки Крим і Донбас;
b) розвалити НАТО;
Я б, можливо, додав би ще один пункт: c) для Путіна особисто важливо не закінчити в канаві, як Каддафі, і не бути повішеним, як Чаушеску.
Але головне, що має зрозуміти Віткофф: для Путіна Україна — це питання особисте, емоційне, і він не зупиниться ні перед чим, доки не доб'ється її підпорядкування і встановлення свого панування. Якщо тільки його не зупинять.
Будь-яку часткову угоду буде використано як платформу для нових атак. Миру і взаємного процвітання Росії та незалежної України за влади Путіна не існує. Це сувора реальність.
Суть проблеми в тому, що Трамп, Віткофф, Кушнер та інші вважають, ніби Путін мислить так само, як вони, і що для нього головне — доларові знаки та угоди з нерухомістю заради Трампа. Але це не так. Тривожно те, що їхнє розуміння Путіна, Росії та України формується на основі інформації від тих самих корумпованих російських і українських олігархів, які домінують у пострадянській Росії та Україні ось уже 35 років. Але це гравці зовсім іншої породи, ніж Путін.
Для Трампа і його команди ідея проста: поступитися Путіну трохи територією і запропонувати гігантську угоду на $12 трлн, щоб «купити» його прихильність.
Але для Путіна справа не в кількох шматках України — він хоче всю країну, він хоче зруйнувати НАТО і закріпити своє місце в історії. Він може погодитися на Донбас, Крим і $12 трлн, але це лише тимчасовий крок. Рано чи пізно він повернеться за всім іншим. Будь-яка угода з Трампом лише зміцнює його позиції для реалізації максималістських цілей: вся Україна під контролем Росії і руйнування НАТО.
Наразі Путін сприймає Трампа як слабкого і такого, що легко піддається впливу з боку Кремля. Він упевнений, що чим довше триває війна, тим сильніше Трамп послабить НАТО своїми божевільними авантюрами на кшталт атаки на Гренландію, і зрештою альянс виявиться нездатним підтримувати Україну. У перспективі він робить ставку на те, що українська оборона не витримає — але тільки в тому разі, якщо Росія зуміє перечекати і переграти її у війні на виснаження.
Путін, безумовно, може погодитися на короткострокову мирну угоду, що передбачає передачу йому всього Донбасу, але лише за умови слабких гарантій безпеки для України, які залишать йому можливість знову піти воєнним шляхом у майбутньому.
Він припускає, що якщо Трамп змусить Україну здати Донбас, це запустить у країні руйнівні відцентрові політичні, соціальні та економічні процеси, які призведуть до розвалу її фронтів і дадуть змогу Росії здобути повну перемогу. Путін розглядає Трампа як своєрідний інструмент або актив для перемоги над Україною.
Переклад NV
Текст публікується з дозволу автора