Життя сповнене викликів, і часто подію чи ситуацію перетворює на виклик її новизна. Вона вимагає від вас опанувати нові навички та зробити щось, чого ви ніколи раніше не робили: вивчити таблицю множення в третьому класі, чи поговорити з керівником щодо графіка роботи, чи відремонтувати кран, що протікає у ванній кімнаті. Легко можуть з’явитися відчуття, що це занадто складно, сумніви щодо того, з чого почати, переконаність у тому, що нічого не вийде, або навіть уявлення про себе як про жертву обставин — і все це може зупинити вас на півдорозі.
Насправді багатьом людям заважає подолати виклик саме відчуття, що це занадто складно — а не реальні складнощі з навчанням. Замість того щоб навчитися пересилювати ці негативні почуття, ви обираєте простіший шлях — миритеся з графіком роботи чи звільняєтеся, або так і залишаєте кран протікати.
Але йдеться не лише про кран чи роботу: це уникання тих дій, які здаються складними, легко може стати вашою звичною моделлю поведінки — відповіддю на більшість викликів. Чому?
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Бо цей підхід виправдовує себе, принаймні спочатку. Але з часом він може потягнути за собою два негативні наслідки:
Накопичуватимуться проблеми
Невирішені проблеми — наче стоси газет, які ви ніколи не викидаєте, — захаращують ваше повсякденне життя. Ви можете навчитися їх обходити, але з часом ваш емоційний і ментальний простір звужуватиметься, а якість вашого життя ставатиме сумою того, чого ви уникаєте.
Страждатимуть ваша самооцінка й уявлення про себе
З таким життям легко почати сприймати себе як невдаху, жертву або й те, й інше. Ви втрачаєте той підйом самооцінки та впевненість у собі, які приходять лише тоді, коли ви беретеся за складні завдання, дивитесь в очі тому страху, який вони викликають на початку, та виходите з цього випробування цілими та неушкодженими. Не ховаючись від тривоги, пов’язаної з виконанням складних завдань, ви не лише вчитеся краще витримувати це почуття, а й усвідомлюєте, що здатні на більше, а світ не такий страшний, як вам здавалося. Ось із чого можна почати:
Визначте свої виклики
Що ви не вмієте робити? Де ваша ахіллесова п’ята? Ви страждаєте на соціофобію, яка заважає вам спілкуватися з іншими людьми? Навіть не пробуєте лагодити сантехніку, бо давно вирішили, що не маєте хисту до такої роботи? Боїтеся конфліктів й уникаєте розмов про те, що вас турбує, не лише з керівником, а й із партнером — і натомість тримаєте своє незадоволення при собі й берете на себе надмірну відповідальність? Виберіть щось одне, що вам хотілося б подолати.
Оголосіть челендж тривалістю в тиждень
Тепер настав час потроху просуватися вперед. Що саме ви можете зробити протягом наступного тижня, щоб перестати ховатися від своєї соціофобії, страху перед конфронтацією чи браку практичних навичок і подивитися проблемі в обличчя? Це мають бути конкретні дії: піти випити пива з колегою, сказати партнеру, що ви хотіли б, щоб він ставив свою чашку в посудомийну машину, або подивитися на YouTube, як ремонтувати кран. Неважливо, що саме це буде, — головне всупереч своїм звичкам зробити те, чого ви зазвичай уникаєте.
Остерігайтеся внутрішніх «саботажників»
Якщо ви схильні до самокритики чи перфекціонізму, це може гальмувати або взагалі зупиняти вас. Ви тягнете з тим, щоб запросити колегу чи поговорити з партнером, бо боїтеся зробити щось не так; ви завжди очікуєте, що все складеться найгіршим чином. Або замість одного відео на YouTube переглядаєте 30, бо хочете знайти найкраще. Можливо, варто звертати увагу на темп: ви можете втратити терпіння і кинутися робити все й одразу.
Корисно визначити, що треба робити, а чого не треба. Не застрягайте на одному місці. Рухайтеся вперед (і додайте самокритику до списку своїх ахіллесових п’ят, щоб розібратися з нею пізніше). Дайте відсіч своїм уїдливим демонам. Сповільніться й робіть менші кроки.
Оцініть результат
Коли тиждень закінчиться, зупиніться й оцініть результат. Але спочатку похваліть себе за те, що взагалі наважилися на це. А потім виправте все, що потребує корекції, або зробіть наступний крок: запропонуйте колезі зустрітися якомога швидше; подякуйте партнеру за те, що він дотримав слова; зайдіть у будівельний магазин і купіть необхідні інструменти.
Не припиняйте експериментувати
Насправді ця порада складається з двох частин. Перш за все, щоб навчитися робити те, що здається важким, потрібна практика, щоденні та щотижневі виклики самому собі, а також формування звички йти назустріч труднощам — і тоді ви зможете краще справлятися з проблемами, опановувати нові навички, менше тривожитися та зміцнювати впевненість у собі й самооцінку.
Але є й інша частина, яка стосується ставлення, — сприймайте це як експеримент. Опирайтеся імпульсу одномоментно змінити все; не починайте кампанію на кшталт «нарешті наведу лад у своєму житті — розберуся з усім — покінчу з цим раз і назавжди». Такі спроби ніколи не дають результату, бо ви швидко втрачаєте ентузіазм або намагаєтеся робити занадто великі кроки. Натомість будьте допитливими, пробуйте щось нове, оцінюйте результат і коригуйте свої дії.
Навчання — чого б воно не стосувалося: навичок, емоцій чи ставлення до себе та світу, — відбувається поступово.
Тихіше їдеш — далі будеш.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад та публікацію колонок Роберта Таіббі. Републікацію повної версії тексту заборонено.