«РФ передала Китаю свій мирний план». Інтерв'ю з Денисенком — про гру Кремля напередодні зустрічі Трампа і Сі та єдине, що тривожить зараз Путіна

На сьогодні ми маємо ще одну заяву, яка, з мого погляду, більш важлива, ніж заява Пєскова. Це заява офіційного Кремля про те, що вони передали свій мирний план Китаю напередодні розмови Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа.

Тобто насправді в Росії переживають, що Китай може вийти з нинішнього статус-кво і почати більш активно грати в переговорний процес.

Наскільки це реалістично зараз — мені сказати важко. Але тим не менше, у зв’язку з тим, що Росія переживає, росіяни передали свій мирним план.

Я не знаю, що там в ньому є, поки у нас немає якоїсь інформації про те, що в цьому плані сказано. Але Росія вирішила, що їй потрібно напередодні цих переговорів зіграти саме в цю гру.

На жаль, ми повинні констатувати, що протягом останніх багатьох років Україна зробила все від себе залежне, щоб не мати взагалі контактів із вищим політичним керівництвом Китайської Народної Республіки. І на сьогодні Україна не має контактів навіть на рівні третього кола спілкування Сі Цзіньпіна.

І коли ми маємо ситуацію, що Росія передала свій мирний план в Пекін, було б логічно спробувати напередодні переговорів Трамп-Сі Цзіньпін, які відбудуться 24 серпня, менш ніж за два тижні, Україні також передати свій мирний план для Сі Цзіньпіна. Тому що це стає вже якоюсь грою.

Буде передано чи не буде передано — поки відповісти на це питання важко. Але я ще раз повторюся: на жаль, реальних контактів із керівництвом Китайської Народної Республіки в України немає. І ми зробили все від себе залежне для того, щоб їх не було.

— А ще цікаво, що сам Сі Цзіньпін вже заявив про те, що на полях саміту БРІКС не спілкуватиметься із Путіним. Наскільки важлива ця заява, що вона для нас може означати? Він не ухвалив остаточного рішення, не бачить, про що спілкуватися із російським диктатором, чи це якось по-іншому може виглядати?

— Він розмовляв із Путіним тиждень тому на саміті ШОС. Очевидно, що якихось нових ввідних на сьогоднішній момент немає. На саміті ШОС розмова не мала якогось конкретного характеру; це була загальна розмова, де сторони показали, що вони підтримують контакти.

Наскільки я розумію, Путін пробував проговорити з Сі Цзіньпіном, щоб Китай зберігав нинішній статус-кво, який, в принципі, є вже протягом останніх років.

Якщо зараз Сі Цзіньпін не буде мати контактів — судячи з усього, він не буде мати цих контактів — це робить ситуацію дещо в підвішеному стані. Тобто Сі Цзіньпін залишає для себе певне поле для маневрів, очікуючи, про що буде говорити з ним Трамп.

І дуже важливо те, що Сі Цзіньпін не буде обговорювати цей мирний план із Путіним напередодні зустрічі із Трампом. Тобто ми будемо мати ситуацію, коли Сі Цзіньпін отримає мирний план від російських дипломатів і після цього він не буде його обговорювати напряму із росіянами.

З мого погляду, це є достатньо позитивною історією для нас, тому що це говорить, що Китай буде мати певний люфт для цієї історії.

— Також не будемо забувати, що президент Зеленський має за 10 днів приблизно зустрітися із президентом США Трампом. Вже заявляє Зеленський про те, що очікує на прогрес в переговорах щодо енергетики після такої зустрічі. Чому таке сподівання знову на Трампа? Чи це просто така солодка пілюля для американського президента, яку він дуже любить?

— У принципі те, що ми підтримуємо ці контакти, — це просто плюс для нас, тому що так чи інакше це президент США і ми критично залежні від низки речей, які постачають нам США.

Говорити про те, що у нас можливий якийсь прорив в переговорному процесі - я не буду оптимістом в цьому питанні. Тут зі мною багато хто не погоджується, але я вважаю, що станом на зараз у Трампа немає якихось серйозних важелів впливу на Путіна.

Це така собі, знаєте, обов’язкова фраза. Ти коли вітаєшся з кимось, ти кажеш: «Добрий день». Коли ти матимеш майбутню зустріч з Трампом, безумовно, ти скажеш: «Я сподіваюся на дуже великі прориви і те, що у нас буде діалог».

Але те, що Україна напряму представляє Трампу свої дані щодо того, що нав’язує зараз Російська Федерація, — це величезний плюс. І ми пам’ятаємо, що в особистих розмовах з Трампом Зеленському вдавалося ламати певні ситуації.

І давайте згадаємо цю саму знамениту зустріч Трампа і Зеленського в Ватикані, коли вони в одному із залів сиділи на двох стільцях. Тоді вдалося зламати ситуацію, яка, здавалося б, вже зайшла в абсолютно глухий кут після скандалу в Овальному кабінеті.

Тому ці особисті зустрічі, безумовно, важливі, але на якісь прориви я тут, на жаль, не сподіваюся.

— Про так звані мирні переговори, до речі, говорив і чорний рот Кремля Пєсков. Він сказав про те, що чому б не в Абу-Дабі, наприклад, провести тристоронні переговори, але лише у разі, якщо справа дійде до предметного обговорення. Предметне обговорення, за версією Пєскова, — це здача українських територій і капітуляція України?

— Безумовно. І, я думаю, що Пєсков прекрасно розуміє, що найближчим часом ніякої тристоронньої зустрічі Трамп-Зеленський-Путін не відбудеться. Тому він може називати будь-які точки світу і може говорити про будь-що, розуміючи, що Путін зробить все від себе залежне, щоб такої розмови не відбулося.

Тому що для Путіна розмова без підписання якихось договорів із Володимиром Зеленським означатиме те, що Путін визнає легітимність Зеленського. Він же протягом останніх років, можна сказати, не визнає легітимність українського президента. Не думаю, що щось змінилося в його ставленні до Володимира Зеленського.

Тому якщо це буде підписання чогось, можливо, там будемо мати зустріч Трамп-Путін-Зеленський. Якщо цього не буде, то навряд чи така зустріч буде.

Але я повторюся про те, що ми говорили з вами: з мого погляду, без впливу Китаю вирішити питання миру в Україні практично нереально. І тому, якщо і буде така зустріч, то, очевидно, вона буде не в трикутнику Росія-Україна-США, а буде все ж таки як мінімум чотирикутник — це Україна, Росія, США, Китай.

— Що нам робити, аби змусити Путіна завершити війну? Як розвиватимуться події в найближчі дні і на що ми будемо зважати? Які прапорці для себе виставляти, щоб розуміти, де ми є зараз?

— З мого погляду, ключовим питанням будуть переговори Трамп-Сі Цзіньпін. І чи буде на цих переговорах порушено питання України, як воно буде порушено.

Ми вже говорили з вами про те, що, на жаль, Україна тут має мінімальний голос, тому що ми фактично не маємо впливу на китайську сторону.

Але, що не менш важливо, це те, чи буде озвучена пропозиція від Трампа Сі Цзіньпіну активніше взяти участь в цих переговорах і чи прийме і як прийме цю пропозицію, якщо вона наступить, Сі Цзіньпін.

Тому поки що ми бачимо тут достатньо багато «якщо, якщо, якщо». Але, з мого погляду, це ключова подія, яка має відбутися 24 вересня в Вашингтоні. Тому, власне, реперна точка для нас — 24 вересня.