Я голодний і злий. Чому?
Олександр Авдєєв: «Якщо ви довго не їсте, стає надзвичайно важко керувати власними емоціями» (Фото: djedzura/Depositphotos)
Якщо ви голодні та злі — це нормально, але я наполегливо раджу вам перекусити
Якщо я не поїв, зі мною краще не розмовляти. Якщо з вами теж, то у цього є назва — «голодна злість» (або hanger, від hungry — голодний + angry — злий). І така злість або агресивність має цілком наукове пояснення.
Як би не хотілося сказати, що це зручне виправдання, це не так — цей фізіологічний стан існує реально. Якщо ви довго не їсте, стає надзвичайно важко керувати власними емоціями та приймати раціональні рішення.
Наш мозок критично залежить від глюкози як основного джерела енергії. Коли рівень цукру в крові падає, мозок не отримує достатньо палива, що миттєво призводить до дратівливості, погіршення концентрації та імпульсивної поведінки.
У цей момент логічне мислення відходить на задній план, а емоційні центри беруть керування на себе. По суті, мозок переходить у режим виживання, де пошук їжі стає пріоритетом номер один, залишаючи всі інші завдання поза увагою.
У стані голоду ми часто сприймаємо нейтральні слова як виклик
Щоб повернути рівень цукру до норми, тіло вивільняє гормони стресу: кортизол та адреналін, які роблять нас знервованими та різкими. Крім того, мозок виробляє хімічну речовину під назвою нейропептид Ү, яка не лише посилює голод, а й тісно пов’язана з агресією та тривогою.
Цікаво, що мозок може нас «обманювати» (навіть тут). Він постійно моніторить внутрішній стан тіла (це називається інтероцепцією), і сильна фізіологічна зміна, така як нестача їжі, часто помилково інтерпретується мозком як емоція гніву, оскільки такий стан є відхиленням від вашої звичної норми.
А ще (тепер це має звучати логічно) зміни настрою разюче помітні у людей з цукровим діабетом.
Як голод руйнує стосунки та емпатію
У одному дослідженні виявили неймовірно жахливий факт: люди з низьким рівнем глюкози частіше встромляли шпильки в ляльку вуду, яка символізувала їхнього партнера.
У стані голоду ми часто сприймаємо цілком нейтральні слова інших як виклик, стаємо в захисну позицію та зриваємося. Це відбувається тому, що ваш фокус зміщується на негайне виживання, а емпатія та здатність до співпраці тимчасово вимикаються.
Як запобігти появі «голодного монстра»? Очевидно, поїсти. Але довгостроково краще:
- дотримуватись режиму харчування, не забувати поїсти, коли ви зайняті;
- обирати збалансовані страви, що містять корисні жири, білки та вуглеводи, які повільно засвоюються;
- додавати більше клітковини, щоб довше відчувати ситість;
- пити достатньо води, адже спрага також може негативно впливати на настрій;
- носити з собою здорові перекуси (горіхи, йогурт або фрукти).
Але якщо сталося так, що ви вже hangry, можна:
— Згадати про цей допис і спробувати простіше ставитися до речей і не накручувати себе;
— Попередити інших: «я зараз дуже голодний, можу бути різким/-ою»;
— Вписати перекус у графік перед тим, як йти на зустріч;
— Уникнути цукрових перекусів: солодощі викликають різкий стрибок, а потім таке ж стрімке падіння цукру, через що вам згодом може стати гірше.
Текст публікується з дозволу автора