Не суперфуди, а доступні продукти. Що я, кардіолог, раджу їсти цієї весни
Олександра Телегузова: «Весняне городнє багатство, яке легко знайти на українському ринку, корисніше для серця, ніж харчова екзотика» (Фото: timolina/Depositphotos)
Серце любить не якийсь окремий продукт, а гармонію життя
Щовесни з приходом тепла ми нібито натискаємо кнопку «перезавантажити». Це відчувається у кожній деталі звичного життя — починаючи з генеральної ревізії гардероба й завершуючи бажанням зміцнити організм після зими.
Отже, запити пацієнтів теж дещо змінюються: навесні люди частіше запитують не лише про тиск, холестерин чи аритмію, а й про те, як харчуватися, аби підтримати здоров’я серця та жити довго.
І тут маю зізнатися: я не люблю слово «суперфуд». У ньому більше маркетингу, ніж доказового підходу. Насправді для здоровʼя в цілому та серця зокрема не існує чарівної ягоди, насінини чи порошку, які вилікують хронічний стрес, недосипання, надлишок солі, куріння та сидячий спосіб життя.
Тому я б цієї весни говорила не про суперфуди, а про звичні українські продукти, які справді підтримують серце.
Перш за все — весняна зелень. Не як декор, а як повноцінна страва. Кріп, петрушка, зелена цибуля, листя салату, шпинат, щавель — усе це має бути щодня у вашій тарілці. Бо зелень є чудовим джерелом вітаміну К, магнію та клітковини, вона додає свіжості та зменшує ризик переїдання важкою, надто солоною або жирною їжею. Простий салат із редиски, зелені та грецького йогурту іноді корисніший за трендовий «суперпродукт».
Але якщо ви приймаєте препарати для розрідження крові, краще обмежити споживання зелених продуктів, оскільки вітамін К підвищує її згортання.
Для серця важлива звичка снідати
Окремо варто згадати черемшу — одну з перших весняних рослин. Вона належить до родини цибулевих і, як і часник, містить сірковмісні сполуки (зокрема аліцин), які пов’язують із підтримкою здоров’я судин та помірним зниженням рівня холестерину. Черемша також містить вітамін С, поліфеноли та антиоксиданти, що можуть зменшувати запальні процеси в організмі. Достатньо невеликої жмені черемші у салаті чи намазці, щоб додати страві смаку та користі. Але пам’ятайте, що дикоросла черемша занесена до Червоної книги, і її збір та розповсюдження заборонені на законодавчому рівні, тож шукайте рослини, вирощені культурним та промисловим способом.
Далі — редиска, молода капуста, огірки, перша морква. Усе просте весняне городнє багатство, яке легко знайти на українському ринку, працює на користь серцю краще, ніж харчова екзотика (кейл, батат, авокадо тощо), яку ми купуємо більше через навʼязані харчові стереотипи з соціальних мереж, ніж для реальної користі. Варто регулярно харчуватися здоровою, але простою їжею, а не раз на місяць після зарплати чи під впливом відео інфлюенсерів.
Окрема любов кардіолога — буряк. Він наш, звичний, недорогий і недооцінений. У нас його часто сприймають лише як основу борщу чи вінегрету, але буряк чудово працює і в теплих салатах, і запеченим, і натертим із хроном чи яблуком. У ньому є нітрати природного походження, з яких в організмі утворюється оксид азоту. Саме він допомагає судинам краще розслаблятися, а отже може сприяти кращій регуляції артеріального тиску. Ще одна перевага буряка — клітковина. Вона підтримує нормальне травлення, допомагає довше відчувати ситість і загалом працює на користь здоровішого обміну речовин.
Ще одна недооцінена категорія продуктів — бобові: квасоля, горох, сочевиця. Так, сочевиця не така традиційна, як квасоля чи горох, але давно вже стала доступною і цілком своєю на сучасній українській кухні. А квасоля — це взагалі наша гастрономічна класика. Квасоля в салаті, пісний борщ із квасолею, паштет із білої квасолі — це не «компромісне здорове харчування», а нормальна, ситна, людська їжа. Американська кардіологічна асоціація зазначає, що бобові як частина здорового раціону можуть покращувати показники холестерину, а також допомагають контролювати рівень цукру в крові.
Як кардіолог я завжди наголошую, що серце любить не якийсь окремий продукт, а гармонію життя. Для серця важливі вміння збирати простий салат, звичка снідати, фізична активність та позитивні емоції.
Тому цієї весни я б не шукала суперфудів. Я б придивилася до українського ринку — до зелені, редиски, буряка, квасолі, гречки, яблук, волоських горіхів, оселедця, насіння. До всього того, що давно поруч із нами й не потребує перекладу з мови маркетингу на мову здоров’я.