З чим стикаються українські підлітки за кордоном. Поради батькам

21 травня 2025, 22:47

Підлітків з українських сімей, які опинилися в еміграції, умовно можна поділити на три групи

Нещодавно я отримав повідомлення від української жінки, яка вимушено переїхала до США разом із двома дітьми-підлітками. Воно відверте, болюче і, на жаль, типове для багатьох родин, які тікали від війни. Ось її слова: «Я постійно відчуваю напругу. Від невизначеності нашого статусу тут, від неможливості офіційно працювати. Вдома я тримаюся, але всередині — порожнеча. Мої діти майже перестали зі мною спілкуватися. Вони не хочуть говорити про те, що їх тривожить. Старша донька замкнулася в собі, я бачу в неї ознаки депресії, але вона категорично відмовляється говорити про це. Молодший син кинув школу — я так і не змогла з’ясувати причину. Відчуття, що моє життя та життя моїх дітей розпадається просто на очах».

Реклама

Ця історія — лише одна з сотень подібних, з якими я стикаюся у своїй роботі та дослідженнях. І вона дуже точно відображає глибину травми, яку переживають українські жінки-матері, що опинилися за кордоном у самотності, без підтримки партнера, без чітких соціальних гарантій і без впевненості у завтрашньому дні.

Як допомогти своїм дітям знаходити мотивацію рухатися далі?

Я вчитувався в цей текст і відчував глибоке розуміння того, що переживає ця жінка — неспростовний, важкий відчай. Я також пам’ятаю, як мої діти переживали підлітковий вік, бувши біженцями у чотирьох країнах. Нещодавно моя донька, якій зараз 18, сказала мені: «Знаєш, за останні три роки було надзвичайно важко — все постійно змінювалося: друзі, школи, домівки, обставини… нам не хотілось вас навантажувати своїми проблемами».

Я запитав себе спершу як батько, а потім — як психотерапевт: «Як допомогти, насамперед своїм дітям, знаходити мотивацію рухатися далі?». Те ж саме питання постійно виникає і в думках інших батьків, і в серцях їхніх дітей-підлітків: «Який сенс усього, що відбувається з нами зараз?». І сьогодні я хочу поділитися тим, що мені вдалося зрозуміти й відкрити для себе — і як батькові, і як спеціалісту.

Сенс, який ми всі шукаємо, щоб жити далі

Психотерапевт Віктор Франкл стверджував, що головне джерело мотивації людини — це пошук сенсу життя. Уявіть, скільки зусиль ми, дорослі, докладаємо, щоб дістатися на роботу чи провести важливу зустріч. Деякі речі ми виконуємо автоматично, без особливих роздумів, а деякі потребують значної внутрішньої енергії. Те, що не потребує особливих зусиль — переглянути соцмережі, поїсти, прийняти душ, поспілкуватися — зазвичай не вимагає й мотивації. Це дії, які виконуються на автопілоті, бо вони пов’язані з базовими потребами чи звичками. Але для того, щоб взятися за складніші завдання: підготуватися до іспиту, здати TOEFL, регулярно відвідувати школу, тримати спортивний режим, продовжувати шукати роботу чи вчити нову мову — однієї логіки замало.

Необхідне усвідомлене «навіщо» і, що ще важливіше, — емоційне відчуття, що це має сенс саме для мене, що це про щось більше, ніж просто виконати завдання. Якщо такого внутрішнього відгуку немає, якщо підліток або дорослий не відчуває, що це веде його до чогось важливого, то запас енергії та сили волі дуже швидко закінчиться, як бензин у бензобаку. І тоді навіть найелементарніші справи почнуть здаватися непосильними. Але за наявності сенсу вмикається внутрішній механізм, який генерує енергію для руху вперед. З’являються швидкість, ясність і готовність вкладатися в те, що раніше здавалося важким або безглуздим.

Як формується сенс

1. Сенс починається з питань.

Справжній сенс потрібно знайти, говорив Віктор Франкл. Це означає, що людина має ставити собі питання: «Навіщо мені саме це?». Пошук сенсу починається з питання і продовжується у діалозі. На мою думку, Франкл відкрив нам те, що пошук сенсу — це не простий лінійний процес. Психотерапія базується на цьому принципі: одна людина ставить питання, а інша слухає, уточнює й допомагає побачити глибше. Дослідження, проведене Массачусетським університетом у 2023 році за участі українських біженців, показало: обговорення власних переживань знижує тривожність у 3 рази, депресію — майже у 2 рази, і підвищує емоційну залученість.

2. Сенс — це відкриття, а не просто знахідка.

Наївно вважати, що сенс або внутрішнє бажання з’являться швидко — особливо у підлітка. Франкл використовує метафору: сенс потрібно відкрити, а не просто знайти. «Знаходити» — означає натрапити на щось готове, що вже є у зовнішньому світі. «Відкривати» — усвідомлювати, виявляти щось нове для себе, розкривати внутрішній зміст. Сенс — це не готовий ключ, який чекає на вас у шухляді. Це збірка пазлів, з яких поступово складається цілісна картина.

3. Сенс складається з минулого та теперішнього і відкриває майбутнє.

Моя донька нещодавно знайшла роботу в Техасі й часто скаржилася, як їй важко працювати. Зрештою, ми зрозуміли: вона не бачила сенсу так наполегливо працювати за невелику оплату. Ми постійно говорили про те, що саме дає їй ця робота. Спершу відповідь була проста: «кошти». Але я запитав: «А що ще ти отримуєш?». Вона сказала: «спілкування». Згодом у МакДональдз, де вона працювала, зайшли хлопці, які говорили українською. Вони познайомилися, подружилися. А пізніше вона подала документи на навчання в коледж, оскільки її англійська стала значно кращою. Ось так маленькі кроки, об'єднані сенсом, почали відкривати їй нове майбутнє.

Що відбувається з підлітками, коли вони втрачають сенс

Серед підлітків з українських сімей, які опинилися в умовах еміграції чи війни, можна виділити три групи:

1. Підлітки, які взагалі перестають щось робити для адаптації та формування майбутніх планів. Вони втрачають інтерес до навчання, розвитку й часто утворюють групи, де алкоголь і наркотики, на жаль, стають об'єднуючим стимулом і способом уникнення реальності.

2. Підлітки, які механічно виконують те, що їм кажуть батьки: ходять до школи, прибирають, дотримуються певного порядку, але ці дії не є для них особистісною цінністю. Вони живуть за інерцією, без внутрішньої мотивації.

3. Підлітки, які намагаються формувати власне майбутнє: вступають до навчальних закладів, шукають нові можливості, адаптуються до нових умов і поступово будують власну систему цінностей.

Важливо розуміти, що пошук сенсу для підлітка рідко пов’язаний із сенсом життя батьків. Часто він народжується всупереч, а не завдяки батьківським очікуванням. Підлітки формують або знаходять свій сенс самостійно.

Франкл довів, що в умовах втрати сенсу людина схильна заповнювати внутрішню порожнечу компенсаторними поведінками: залежностями, агресією, втечею у байдужість чи небезпечні форми розваг. Ці реакції лише тимчасово знижують напругу, але не вирішують екзистенціальної кризи. Тому пошук, відкриття й формування особистого сенсу є основою психічного здоров’я, особливо в підлітковому віці, коли питання «навіщо» звучать найгостріше.

10 питань для підлітків про сенс життя

Цінності — це те, що для тебе справді важливе: дружба, справедливість, свобода, турбота про інших. Цінності можна уявити як AirTag, який допомагає знайти сенс. Сенс — це коли ти розумієш, навіщо робиш щось саме зараз. Ціль — це конкретна дія або результат, якого ти хочеш досягти. Наприклад: цінність — мати друзів; сенс — бути поряд із другом, коли йому важко; ціль — сьогодні ввечері написати йому і запропонувати зустрітися. Ось питання, які допоможуть краще зрозуміти себе, інших і відкрити для себе більше сенсу:

1. Які мрії або цілі в тебе були до того, як ти переїхав в іншу країну? Чим ти любив займатися? Чи займаєшся цим зараз?

2. Чи почуваєшся ти в безпеці в школі, вдома, на вулиці? Що тебе лякає найбільше: фізично, емоційно чи морально?

3. Що тобі справді подобається робити? Коли ти це робиш, що відчуваєш?

4. Чи є у тебе друзі? Що вони для тебе значать, чим вони тобі допомагають?

5. Що б ти хотів зробити вже наступного тижня? А які три-п'ять цілей ти поставив би собі на найближчий місяць?

6. Чи можеш ти відкрито говорити про свої проблеми з батьками або дорослими, яким довіряєш? Що ти відчуваєш, коли ділишся своїми переживаннями?

7. Уяви, що ти можеш опинитися будь-де просто зараз — де б ти хотів бути? Яке це місто, країна, місце?

8. Що тобі зараз найважче робити? Які страхи чи тривоги у тебе є?

9. Чи є людина, яка тебе зараз підтримує? Хто це? Як вона це робить?

10. Що б ти хотів дізнатися про себе або своє життя найближчим часом?

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут

Показати ще новини