Ультрамарафон 2026. Як змінився благодійний сектор в Україні
У перші роки повномасштабної війни благодійність працювала на емоціях і ефекті FOMO. Коли всі друзі, близькі, публічні люди, бізнеси донатять — хочеш стати частиною цієї сили
Щодня по всій Україні відкривали тисячі допоміжних банок, щоби якомога швидше закривати великі збори. Люди об'єднувалися незалежно від віку, професії, регіону чи статку — від школярів, які донатили власні кишенькові гроші, і митців, які віддавали свої роботи за благодійні внески, до підприємців, які перераховували суми з шістьма нулями, закриваючи мільйонні збори однією транзакцією.
До прикладу, наш збір Народний Байрактар на ударні БпЛА Bayraktar TB-2 закрився за три дні замість запланованого тижня, а загальна сума сягнула 600 млн гривень — на 100 млн більше поставленої мети. Це вразило компанію Baykar, і вона надала БпЛА безкоштовно. Тоді перед нами постало питання: що робити із 600 млн, зібраними українцями? У результаті тривалих перемовин з Міністерством оборони було ухвалене історичне рішення — придбати супутник та доступ до бази даних групи супутників фінської компанії ICEYE. Вперше народний збір забезпечив армію стратегічним активом буквально космічного масштабу.
Але швидкі емоційні збори не можуть тривати вічно. Протягом 2023−2024 років ми відчували зміни: збори почали закриватися повільніше. У 2025-му ситуація трансформувалася остаточно.
Порівняйте: у 2022-му понад 236 млн грн на 101 БТР Spartan було зібрано за дві доби, зараз у середньому потрібно мінімум два-три місяці. Сьогодні благодійність — це вже не імпульсивні рішення під впливом вірусності, а свідомий вибір.
Громадськість перейшла до системної підтримки невеликими сумами, бізнеси — до регулярного партнерства, а міжнародні донори — до довгострокових програм. Це вимагає більших зусиль, але робить сектор стійкішим до виснаження.
Саме тому на початку грудня ми запустили MonoBase ВПРИТУЛ — платформу для регулярної підтримки війська. Функція підписки вже давно доступна на нашому сайті, але ми вирішили створити ще один додатковий продукт для донаторів. Тут підписники отримують доступ до ексклюзивного контенту, онлайн-зустрічей та стрімів, різноманітні подарунки. Це відповідь на нову реальність: донати та благодійність стають сталою звичкою.
Експертиза, технології та партнерства
Два-три роки тому логіка допомоги була проста: дайте все, що можете, і швидко. Фонди та волонтери намагалися закривати якомога більше потреб, часом навіть ті, де не мали повної експертизи. Ми майже одразу відійшли від цього формату, щоби сфокусуватися на тому, що знаємо і вміємо найкраще. Сьогодні фонд працює за такими напрямами:
Мілітарний — ударні, розвідувальні БпЛА, РЕРи та РЕБи, транспорт, оптика, зв’язок, засоби тактичної медицини.
Гуманітарний — гуманітарне розмінування, проєкти охорони здоров’я на прифронтових та деокупованих територіях, облаштування шкільних укриттів, швидке кризове реагування.
Навчання цивільних — центри готовності цивільних у розгалуженій мережі з 85 осередків у 18 областях.
Підготовка екіпажів безпілотних авіаційних комплексів — на базі навчального центру фонду Сергія Притули та військової школи Боривітер.
І навіть у межах цих напрямів лише за останній рік, наприклад, запити від військових суттєво змінилися. У 2025 році серед пріоритетів — FPV-дрони нових поколінь, засоби радіоелектронної боротьби, рації та підсилювачі сигналу, системи живлення (генератори, акумулятори), транспорт.
Сьогодні благодійність — це вже не спринт 2022-го, а ультрамарафон
Війна стала ще технологічнішою. Це вимагає від нас глибокого розуміння того, що саме потрібно Силам оборони зараз і що буде актуальним через місяць-два. Це можливо завдяки команді, яка вивчає нові технології, тестує прототипи та веде перемовини з виробниками й постачальниками. Ми не чекаємо, коли потреба стане критичною, — ми йдемо на випередження, аналізуючи хід війни та готуючись до майбутніх викликів.
Так, у листопаді минулого року ми запустили Єдинозбір, найбільший оборонний збір в історії України — один мільярд гривень на дрони-перехоплювачі.
Чому саме вони? Відповідь очевидна. Інтенсивність повітряних атак зросла в рази — ворог запускає щонайменше 600 дронів щодоби. Традиційна багатоешелонна ППО не може захистити всі об'єкти енергетики та цивільної інфраструктури, крім того, вартість ракети перевищує вартість шахеда в десятки разів. Перехоплювачі працюють ближче до лінії фронту, знижуючи ризики для інфраструктури в тилу, і є економічно ефективнішим рішенням.
До збору долучилися українці зі всього світу, бізнеси, громадські організації та міжнародні партнери. Це демонструє, як працює благодійність сьогодні — тільки об'єднавши зусилля різних каналів підтримки можна закрити збір такого масштабу.
Окремо хочу відзначити українські бізнеси. Вони вже давно стали хребтом наших зборів, як мілітарних, так і гуманітарних. Вони працюють у тих самих умовах, що й усі українці: під обстрілами, з відключеннями електроенергії, із загрозою для життя та безпеки співробітників. І вони обирають підтримувати країну.
До речі, законодавчі зміни 2025 року це стимулюють: підприємства тепер можуть спрямувати на благодійність не 4%, а 8% від прибутку без додаткового оподаткування. Це створює win-win: бізнеси підтримують і обороноздатність, і відновлення прифронтових територій, а держава заохочує їхню соціальну відповідальність.
Ключові висновки та погляд у 2026 рік
Що змінилося і визначає майбутнє благодійного сектора? Підсумовуючи досвід останніх років, виділяю три ключові принципи.
Перший — системність перемагає хаос. Емоційні рішення програють стратегічному баченню. Важливо не тільки швидко зібрати кошти, а й правильно їх використати, вчасно доставити допомогу та відзвітувати.
Другий — період сольних зборів закінчився. Жоден великий збір сьогодні неможливо закрити поодинці. Суспільство, бізнеси, діаспора, міжнародні донори, медіа, інфлюенсери — всі мають бути в одній команді.
Третій — довіра є результатом послідовної роботи. Відео з передачі техніки та регулярні фінансові звіти потрібні не для гарної картинки, а постійного підтвердження довіри до благодійного сектора. Довіра — найцінніший ресурс, який конвертується в донати, а донати — у результат на лінії бойового зіткнення, у врятовані життя, у відновлені громади.
У 2026-му ми будемо й надалі аналізувати кожен проєкт, оптимізувати процеси, але головне — дивитися на кілька кроків вперед. Передбачати, які технології стануть актуальними, які напрями потребують посилення. Благодійність — це системна робота без вихідних, свят та відпусток. А також велика відповідальність — перед військовими, які чекають на допомогу, перед суспільством та донорами, які нам довіряють, перед країною, яка має вистояти. І ми готові нести цю відповідальність до перемоги.
Сьогодні благодійність — це вже не спринт 2022-го, а ультрамарафон.