Що Україна погодила у новому Меморандумі з МВФ
28 червня Рада директорів МВФ схвалила четвертий перегляд програми фінансування для України та виділення чергового траншу у $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з Фондом Україна зайшла так далеко в успішному виконанні програми.
Та судячи з треку зобов’язань та нового Меморандуму, поки нам вдається не просто виконувати заплановане, а ще й додавати нові реформи, на які традиційно немає політичної волі.
Як пройшов четвертий перегляд. На цей перегляд у нас було всього три маяки. Один виконали — це концептуальна записка по змінах та фокусуванню на малому та середньому бізнесі програми доступних кредитів «5−7−9». Один маяк виконали із незначним запізненням — у президента не встигли до дедлайну підписати законопроект № 11130 про одноосібний розгляд справ ВАКС. І строки по ще одному маяку — аудиту фінансового стану теплокомуненерго — після перегляду перенесли на пізніше.
За кількісними критеріями лише трохи перевищили граничне обмеження державних запозичень у НБУ. Але в меморандумі уряд запевнив, що там вже теж виправили причини.
Загалом на зараз у нас виконано 23 з 37 маяків (5 виконані із запізненням).
Як буде рухатися програма далі. Наступний — п’ятий — перегляд — буде після 1 вересня 2024 року. За цей період Україна зможе отримати приблизно $1,1 млрд (SDR835 млн). Тут будуть оцінювати кількісні показники на кінець червня.
Зі структурних маяків на цей період залишилося лише ухвалення законопроекту № 10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки до кінця червня. І тут ми точно встигли по строках. Більше того, і виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва, і голова місії МВФ в Україні Гевін Грей вже відзначили успіх України в цьому напрямку та наголосили на важливій ролі прозорого та ефективного перезавантаження БЕБ. Тому по «маяках» проблем бути не повинно.
Шостий перегляд розпочнеться з 1 грудня 2024 року і теж розрахований на приблизно$1,1 млрд (SDR835 млн). Тут будуть оцінювати маяки з дедлайнами на вересень-листопад, і там справді насичена програма, оскільки на осінь ще додали нові і перенесли кілька старих вимог. Плюс будуть враховувати, наскільки Україна витримала встановлені кількісні економічні показники.
Уряд обіцяє «друкарський станок НБУ» без крайньої потреби не вмикати
Сьомий період розпочнеться з 1 березня 2025 року і обіцяє приблизно $0,9 млрд (SDR684 млн) за виконання маяків з дедлайнами грудень 2024 — лютий 2025 та кількісних економічних індикаторів на кінець грудня 2024.
Що важливо, програма не стоїть на місці. В новому Меморандумі з’явилися і складні обов’язкові реформи, і наміри (soft commitments), які можуть перейти в структурні маяки в наступних переглядах.
Як змінився Меморандум і які там реформи
Після четвертого перегляду в Меморандум додалися два нові структурні маяки.
Перше — це реформа митниці з дедлайном до кінця жовтня. Відповідний законопроект #6490-д Рада вже прийняла в першому читанні. Зараз робоча група нашого податкового Комітету доопрацьовує текст до другого читання за зразком тих параметрів, які ми погоджували з міжнародними партнерами для перезавантаження БЕБ. По цьому маяку, скоріш за все, теж буде політичний спротив, як було із законопроектом по БЕБ, але формула «гроші в обмін на реформи» та постійний контроль за процесом поки не підводили.
Серед намірів задекларовані ще кілька важливих кроків: реформа кадрової політики та зарплат, розвиток центрів передового досвіду та перенесення перевірки митних документів з пунктів пропуску до центрального офісу за, так званою, мексиканською моделлю.
Другий новий маяк теж з дедлайном до кінця жовтня — законопроєкт, який остаточно має прибере «правки Лозового» з українського законодавства. Закон має скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування, якщо пропущені строки після повідомлення про підозру. Меморандум також передбачає за клопотанням обвинуваченого надати право слідчому судді або зобов’язати прокурорів ухвалити рішення щодо досудового розслідування, або відхилити таке клопотання.
Ще по трьох бенчмарках продовжили строки виконання. Дедлайн для оцінки ефекту від діючих податкових пільг перенесли з кінця липня на кінець вересня 2024 року. Аудит фінансового стану та заборгованості компаній централізованого теплопостачання продовжили з кінця червня до кінця жовтня. Обов’язок створення нового адмінсуду замість ОАСК перенесли з кінця липня на кінець грудня.
Окрім обов’язкових маяків в Меморандумі є багато soft commitments — намірів, які декларує Україна, але вони не є трекерами для виділення грошей (хоча часто ними стають в наступних переглядах).
Серед таких soft commitments після четвертого перегляду в Меморандумі з МВФ вперше з’явився детальний намір реформувати Рахункову палату. Одразу зі строками до кінця грудня 2024 року. Також прописані вимоги до законопроекту, зокрема: конкурентна процедуру відбору членів Рахункової, політична незалежність органу та доступ до всієї необхідної інформації; повноваження робити аудит всіх бюджетів, включно з держпідприємствами, місцевими органами та позабюджетним фінансуванням, а також законодавчі підстави перевіряти виконання аудиторських висновків. Це ще поки не маяк, але є відчуття, що восени цей пункт перейде в обов’язкові бенчмарки під гроші.
Крім того, багато уваги приділяють політиці державної власності. В цій сфері є одразу два обов’язкові структурні маяки.
Згідно з Меморандумом до кінця вересня вже мають провести конкурс для обрання фінансового консультанта, який супроводжуватиме продаж Сенс Банк та Укргазбанк. Паралельно до кінця вересня уряд обіцяє зареєструвати законопроект для приватизації держбанків, який також є умовою «Плану України» по програмі з ЄС. До кінця вересня уряд має провести оцінку фіскальних ризиків держпідприємств, а до кінця жовтня — розробити комплексну політику державної власності, дивідендної політики та стратегії приватизації.
Чи буде уряд підвищувати податки. Останнім часом поширена дискусія, чи буде уряд підвищувати податки, чи буде друк та девальвація гривні. Так от Меморандум з МВФ дає відповідь і на це.
МВФ дещо погіршив параметри негативного сценарію для України через ризик активізації бойових дій та атак на енергетику. Тому в меморандумі уряд взяв на себе зобов’язання зробити низку кроків, якщо цей негативний сценарій відбудеться, а саме: вжити додаткових можливих фіскальних заходів, включно зі змінами податкової політики, які можна швидко й ефективно запровадити, або змінами видатків, спрямованих на підвищення ефективності. Обіцяють керуватися Нацстратегією доходів.
Більш детальний перелік фіскальних заходів теж згадують в Меморандумі. Це перш за все:
— Ухвалення в цілому вже зареєстрованих законів про поступове підвищення акцизів на тютюн та паливо до мінімуму ЄС, а також акцизів на солодкі напої.
— Розробка законів про оподаткування медичного канабісу та авансових платежів податку на прибуток для заправок.
— Покращення адміністрування акцизного податку, зокрема на тютюн. Відповідну систему розробляють спільно з Мінцифрою та планують запустити до 1 січня 2026 року.
Крім того, як маяк записано обов’язок переглянути наявні податкові пільги до кінця вересня, а також намір не створювати нові категорії їх отримувачів.
Не дивно, що паралельно уряд обіцяє стримувати непрофільні видатки, тримати в пріоритеті оборонні видатки, а вносити зміни за потреби тільки після консультацій з МВФ. Тому навряд МВФ підтримає ідеї типу кешбеку на «купуй українське». Немає в найближчих планах і легалізації крипти чи запуску другого рівня пенсійної системи.
В Меморандумі уряд також підтверджує готовність у разі потреби залучити іноземні резерви, скорегувати монетарну політику та переналаштувати валютний контроль.
Разом з тим, уряд обіцяє «друкарський станок НБУ» без крайньої потреби не вмикати та спершу шукати інші шляхи фінансування, якщо буде непередбачувана потреба або затримки у допомозі партнерів. Судячи з Меморандуму, зараз готують постанову НБУ, яка визначить всі «червоні прапорці», умови та обсяги, погоджені з партнерами.
Україна також обіцяє уникати непрямих форм монетарного фінансування, які виходять за межі основних функцій НБУ, наприклад, надання ліквідності банкам для купівлі державних цінних паперів на первинному ринку, а також прямого фінансування позабюджетних програм.
Важливо, що як маяка прийняти податкові зміни теж немає. Тому, чи змогла Україна збалансувати бюджет, будуть рахувати в кількісних показниках.
В Меморандумі ще багато цікавих моментів. Комусь може здатися, що це забагато вимог як для $15,6 млрд на всі п’ять років дії програми. Але нагадаю, що ця програма — це, в першу чергу, знак якості для інших кредиторів. Її безпроблемне продовження і сумлінне виконання відкриває доступ до більш ніж $120 млрд допомоги від країн G7, ЄС і навіть США. Тому в наших інтересах її виконувати та використовувати для максимального запуску реформ, які в майбутньому забезпечать і стійкість, і розвиток економіки.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV