Вдалий момент для України. Про шлях для середніх держав, вказаний прем'єром Карні у промові в Давосі, — посол Канади в Україні Наталка Цмоць

На минулому тижні до мене звертались українські дипломати та ті, що живуть у Києві, із вдячністю на адресу прем'єр-міністра Карні щодо його важливої й історичної промови на Всесвітньому Економічному Форумі в Давосі.

Він мав чітке ключове повідомлення — у цей час, коли ми більше не можемо розраховувати на захист правил світового порядку, ми мусимо підкреслювати ті сильні сторони, які є спільними для Канади та інших середніх держав.

Канада знає свою цінність, ми знаємо, що є надійним міжнародним партнером. Я розумію, чому ця промова резонує зі стількома українцями.

Як посол Канади в Україні, я можу зблизька бачити швидку трансформацію України у впливового учасника у світі. Вкорінена в Європі, Україна є країною, що розвивається, і має глобальний вплив. Україна швидко перетворюється на середню силу, і це вдалий момент, щоб звернутись до деяких прикладів з досвіду Канади.

Україна швидко перетворюється на середню силу

Україна розуміє, що пошук стабільності — це часто оманливий шлях, і стабільність не обов’язково означає мир. Історія показує, що лідери, котрі заявляють, що їхній пріоритет — це стабільність, за інструменти мають репресії та зневагу до прав людини. Україна, де є досвід авторитарних режимів та тоталітаризму, має глибоке розуміння цього зв’язку і бореться за справжній суверенітет.

Звичайно, єдине незмінне — це зміни. Кордони змінюються, влада приходить і йде, світовий порядок змінюється, надто часто через війну та агресію.

Менше з тим, ми не повинні толерувати зміни, нав’язані силою, легітимізовані у перемир’ях без притягнення винних до відповідальності.

Українці наголосили, що тривалий мир вимагає продуманого переходу, тільки тоді може виникнути стабільність.

Під час Другої світової війни Канада проходила власний шлях із деякими подібними реаліями, коли обрала вплив, а не домінування, і визначила себе як середня держава.

Участь у воєнних операціях, економічна незалежність і стратегічна дипломатія допомогли Канаді трансформуватись із периферичного учасника у впливового світового гравця. Щоб уникнути залежності від якоїсь однієї сили, Канада інвестувала у мультилатералізм. Як один із засновників ООН і відданий член НАТО, Канада просувала ідею про те, що безпека має бути політичною, соціальною та економічною, а не лише військовою.

За часів прем'єр-міністра Лестера Пірсона Канада стала лідером у підтримці миру, зміцнюючи свою роль медіатора і захисника демократичних цінностей у світі.

Читайте також:

Кирило Беркаль

Не можна просто вбити Путіна

Сьогодні Україна має схожі якості. Вона є лідером в інноваціях на полі бою, особливо у війні з використанням безпілотників.

За стратегічного управління, природні ресурси України можуть стати джерелом впливу на енергетичну безпеку у світі. Україна — фронт захисту самої концепції суверенітету, непорушності кордонів, прав людини, безпеки людини. Україна вже має найбільшу у світі спільноту ветеранів і має шанс бути надихаючою моделлю соціальної згуртованості і реінтеграції.

Війна викрила межі російської влади, а Україна перетворюється на впливову середню державу, що ґрунтується на демократичних цінностях.

Я розумію, чому українцям настільки близькі слова прем'єр-міністра Карні, вони дійсно близькі українцям так само, як канадцям: «Ми віримо, що зі злому можна побудувати щось більше, краще, сильніше і справедливіше. Це завдання середніх сил, країн, які можуть втратити найбільше у світі фортець і які можуть набути найбільше у справжній співпраці».

Канада підтримує Україну.