Як дистанційне навчання вплинуло на результати ЗНО з математики
Що робити з викликами, які продемонструвало перше всеохопне ЗНО з математики?
Початок літа, а не перше вересня традиційно відкриває для українців дискусію про якість освіти. Приводом до розмови серед учителів і батьків зазвичай стають оприлюднення результатів ЗНО. І якщо в минулі роки йшлося більше про якість тестів і їхній «компетентнісний потенціал», то цьогоріч вектор дискусії спрямовано в бік якості шкільної математичної освіти. І це закономірно. Вперше зовнішній іспит з математики складали всі випускники, обираючи тільки рівень: стандарт чи профіль.
Звичайно, результати учнів із математики потрясли навіть тих, хто не має дотичності до освіти чи до випускників. Аж 31% учнів не впоралися із тестовими завданнями, до речі, не надто складними, як свідчать фахівці і не тільки. Працівники деяких львівських ІТ-компаній для цікавості постфактум складали цьогорічне ЗНО, щоб перевірити себе і виявити рівень складності тестових завдань. Їхній вердикт збігається з тим, про що стверджують експерти із Всеукраїнського центру оцінювання якості освіти: тестові завдання були базового рівня і практичного спрямування.
Очевидно, суспільство очікує на глибокі аналітичні дослідження в дусі «що пішло не так і що варто змінити?». Однак уже зараз Facebook-стрічки та сайти рясніють запитаннями: наскільки якісними є навчальні програми, за якими вчаться наші діти? Наскільки ці програми допомагають учням вирішувати реальні життєві проблеми? Наскільки компетентні вчителі математики працюють у наших школах і як утримати їх у педагогіці в умовах шаленого розвитку ІТ-індустрії? Зрештою, як вплинуло дистанційне навчання на результати ЗНО? І що загалом робити з викликами, які продемонструвало перше всеохопне ЗНО з математики?
Можливо, знайти відповіді на ці запитання частково допоможе досвід інших успішних освітніх систем, на макро- і мікрорівні. Наприклад, здобутки Польщі. Реакція поляків 2010 року на вперше проведену обов’язкову «матуру» (аналог нашого зовнішнього незалежного оцінювання) з математики була приблизно такою ж — розчарування. Бо аж 13% (!) учнів не вміли виконати найпростіших математичних операцій, потрібних для життя. Звичайно, 13% і 31% - неспівмірні показники, однак поляки тоді несвідомо порівнювали свої результати зовнішнього іспиту з математики (87%) і з польської мови, де аж 95% учнів впоралися із завданнями. До речі, результати цьогорічної матури з математики оприлюднені 5 липня. Відповідно до польського законодавства, учень склав матуру, якщо він здобув 30% із можливих балів. У нас на рівень «стандарту» необхідно було набрати 20%.
Навчити учнів «бачити» математику у щоденному житті
Наводжу ці цифри не заради порівняння двох систем шкільного навчання, які мають різні підходи, методологію оцінювання, пороги прохідності тощо. І точно не задля того, щоб шукати проблеми в наших вчителях чи учнях. Цікавою для нас могла б бути реакція наших сусідів на проблему й наші кроки з цього приводу. Бо, як свідчать результати міжнародних досліджень PISA (2015 р.), тоді Польща пішла у правильному напрямку.
Нагадаю, що за результатами PISA 2018-го, 36% українських 15-річних учнів не досягли базового рівня з математики, який дозволяє продуктивно жити в суспільстві. До честі України, вона відразу ж оговталася від PISA-шоку. Під час оприлюднення цих результатів якраз тривала робота над державним стандартом базової освіти, і представники Всеукраїнського центру оцінювання якості освіти та українські експерти PISA долучилися до розробки цього документа, який мав би відповідати вимогам сучасного світу і рекомендаціям авторитетних міжнародних дослідницьких програм.
Бо ж перший крок, який варто зробити для якості шкільної математичної освіти, — це трансформувати навчальні програми. Тут вже маємо гарний фундамент для успіхів. Новий державний стандарт базової освіти дозволяє істотно змінити навчальні програми, а не просто внести в них косметичні правки. Якраз зараз триває обговорення нових навчальних програм для 5-го класу. З нового навчального року кілька модельних програм з математики пройдуть апробацію в пілотних класах, серед них і та, у рамках якої українські учні матимуть змогу працювати за британським підручником. Зрештою, основне завдання якісної навчальної програми з математики можна описати так — навчити учнів «бачити» математику у щоденному житті і розв’язувати відповідні проблеми із застосуванням математичних методів. Тобто, як зазначають сьогодні освітні експерти з якості, важливо привнести в математику соціальні контексти, додати їй практичного виміру.
І тут можна скористатися успішним досвідом не тільки закордонних, а й українських шкіл. При чому важливо аналізувати здобутки не лише «китів математичної освіти», як-от Українського фізико-математичного ліцею чи Львівського фізико-математичного ліцею, а й тих шкіл, для яких математика — не «цариця наук» і «високе мистецтво символів», а звичайний інструмент впорядкування щоденного життя. Учні-«гуманітарії» можуть досягати якісних результатів з математики, перевірено. Це, безперечно, заслуга компетентних учителів математики, а ще результат їхньої гарної взаємодії з учнями, зрештою, демонстрація того, як інноваційні підходи підвищують якість освіти, зокрема математичної.
Наприклад, серед таких інновацій освітнього процесу КМДШ — так звані проєктні занурення, коли учні 5−9 класів у рамках програми виконують навчальні проєкти, і на це спеціально передбачено години в розкладі. Здебільшого ці проєкти мають «життєве» спрямування, вони міжпредметні та демонструють, як застосовувати знання, зокрема математичні, на практиці.
Математика — це про системність, працьовитість і мислення, про ті компетентності, які потрібні кожній людині тепер і в майбутньому.
До речі, сьогодні є побоювання, що низькі результати ЗНО з математики запустять у суспільстві хвилю негативної громадської думки проти математики як обов’язкового зовнішнього іспиту. І нею скористаються, щоб скасувати чи знівелювати цей іспит. Не відразу, а з часом. Щось схоже було і в Польщі, коли зі зміною владної партії з’явилися розмови про те, що математика як обов’язковий іспит матури нібито не потрібна. Тоді на захист обов’язкового іспиту прийшло авторитетне у Польщі Товариство вчителів математики, яке згуртувало довкола себе батьків, школи, громадянське суспільство. До речі, не знаю, чи є схоже об'єднання в Україні, принаймні жодної реакції на результати ЗНО від його представників не бачила. Тому домашнє завдання на літо для освітян, які вболівають за якість освіти (до речі, не тільки середньої, а й вищої), чітке: шукати однодумців і формувати позитивну громадську думку про те, що обов’язковий зовнішній іспит з математики істотно впливає на якість освіти в цілому, а також наполягати на відновленні обов’язкової ДПА у формі ЗНО, незважаючи на карантинні обмеження, щоб вчасно виявляти проблеми в освіті і могти реагувати на них.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ