«Під агресивною тінню Путіна». ЄС трансформується у військову силу, блоку, яким він був раніше, більше немає — Politico
Провокації Кремля і дистанціювання президента США Дональда Трампа спонукають ЄС до радикальної трансформації, саміт європейських лідерів 1 жовтня продемонструє вагомі докази того, що блоку в його колишньому вигляді більше не існує. Зустріч у Копенгагені - це крок до перетворення ЄС на військову силу.
Про це в понеділок, 29 вересня, пише Politico, аналізуючи майбутній саміт ЄС у Копенгагені на тлі військових загроз з боку РФ — «під агресивною тінню Путіна».
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наполягала на безпрецедентному обговоренні на саміті військового потенціалу ЄС. Серед варіантів — створення "стіни дронів" — системи виявлення, відстеження та знищення безпілотників, а також проєкти, які забезпечують стрімку протидію літакам у разі їхнього вторгнення в повітряний простір ЄС.
Однак визнати ризик, що виходить від Москви легше, ніж домовитися, як на нього реагувати. Тому на саміті ЄС можуть принаймні домовитися про те, щоб не робити нічого, що підвищує ймовірність повномасштабної війни, пише Politico.
Видання також наводить думку експерта Європейської ради з міжнародних відносин Рафаеля Лосса, який зазначив, що «завдання європейських лідерів у Копенгагені — знайти баланс стримування з дедалі більш схильним до ризику російським керівництвом, що дасть змогу ефективно управляти такими інцидентами, не допускаючи їх перетворення на кризу або конфлікт».
У приватному порядку чиновники висловлюють тривогу щодо перспективи «моменту Франца Фердинанда», коли раптове загострення загрожує втягнути континент у війну, як це сталося після вбивства ерцгерцога в 1914 році.
Politico також вказує, що зустріч, яка відбудеться в Копенгагені — перша після того, як майже 30 лідерів ЄС збиралися в Брюсселі в червні. Після короткого оптимізму від зустрічі президента США Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна на Алясці ситуація знову загострилася і повернулася до брязкання зброєю. У зв’язку із запланованим на кінець жовтня другим самітом у Брюсселі ЄС прагне до ухвалення реальних рішень щодо зміцнення обороноздатності Європи та фінансової допомоги Україні.
Раніше у вересні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні безвідсоткову позику на загальну суму майже €140 млрд. Її потрібно буде повернути тоді, коли РФ компенсує шкоду, заподіяну нею під час війни, написав глава німецького уряду в статті для Financial Times.
Мерц уточнив, що планує обговорити цю пропозицію з керівниками європейських держав і урядів у Копенгагені 1 жовтня. Також він запропонував, щоб на засіданні Європейської Ради наприкінці жовтня було надано мандат на підготовку цього інструменту в юридично безпечний спосіб.
10 вересня Росія атакувала понад 20 дронами РФ Польщу, близько чотирьох БпЛА було збито.
19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. Це було вже четверте порушення Росією повітряного простору країни з початку 2025 року, але заліт трьох винищувачів став безпрецедентним.
25 вересня було зафіксовано підліт до американської Аляски двох російських бомбардувальників Ту-95 і двох винищувачів Су-35.
У ці дні також сталася низка провокацій із дронами, зокрема в Данії, де 23 і 25 вересня вимушено закривали аеропорти.
Президент України Володимир Зеленський назвав реакцію НАТО на порушення повітряного простору російськими літаками і дронами слабкою.