Коли зійшло яскраве сонце, я йшов своєю дорогою.
Навколо колихалися пшеничні поля, а вдалині клубочився пил.
І тієї миті, коли розсіювався туман, я почув голос:
Ця земля була створена для тебе й мене.
(Вуді Ґатрі, «Ця земля — твоя земля»)
Фундаментом нашої країни є письмові документи. Серед найважливіших — Декларація незалежності, Конституція та Білль про права. З нагоди святкування 250-річчя незалежності Америки моя дружина Енн влаштувала особливий вечір у Planet Word — інтерактивному музеї мови, який вона заснувала у Вашингтоні задля підвищення рівня грамотності населення. Співак і композитор Нолан Вільямс-молодший задавав тон, а весь зал підспівував класичним американським хітам — і, звісно ж, знаменитій пісні Вуді Гатрі «This Land Is Your Land».
Попри 38-градусну спеку, головна зала музею була переповнена: 300 абсолютно різних людей — і літніх, і молодих — із захопленням співали разом. У залі панувало неймовірне відчуття радості та єдності. Розходячись, люди раз у раз казали одне одному, як би їм хотілося, щоб уся країна щодня була такою ж згуртованою й гармонійною. Після заходу багато хто запитував: «Чому б нам не співати ці пісні разом на Національній алеї?»
І саме тут, на жаль, починається зовсім інша версія пісні «Ця земля — твоя земля», що прозвучала пізніше того ж вечора на Національній алеї. Як я собі це уявляю, це була трампівська переробка пісні — приблизно з такими словами:
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
«Ця земля — моя земля, ця земля — моя земля.
Від Каліфорнії до острова Нью-Йорк,
Від моєї криптовалюти до катарського Boeing 747 —
Ця земля належить тільки мені й моїм людям».
Про президента Трампа можна сказати одне: він абсолютно послідовний і ніколи не підносить приємних сюрпризів. Його ніколи серйозно не цікавила роль лідера всіх американців. Він — президент лише власного електорального ядра. Він не вміє перемагати, об'єднуючи людей, — лише розділяючи їх, створюючи світ «своїх» і «чужих».
Його ніколи серйозно не цікавила роль лідера всіх американців
Мій колега з редакції Шон Маккріш, який висвітлював події на Національній алеї, написав: «Трамп використав національне свято, щоб за чотири місяці до проміжних виборів знову розпалити страх перед демократами (вкотре неодноразово згадуючи „комунізм“) і закликати Конгрес ухвалити закон, який ускладнив би участь громадян у голосуванні». За словами Шона, «те, що задумувалося як центральна подія святкування 250-річчя країни, у певному сенсі виявилося лише черговим мітингом Трампа».
Того ж Дня незалежності інші мої колеги — Ерік Ліптон і Девід Яффе-Беллані — повідомили, що, згідно зі звітом аналітичної криптовалютної компанії Nansen, майже «1 мільйон людей, які придбали мемкоїн президента Трампа, до кінця червня втратили гроші. Загальний обсяг їхніх збитків склав 3,81 млрд доларів».
Журналісти зазначили, що ці розрахунки було зроблено після того, як Трамп подав фінансову декларацію, з якої стало відомо, що саме ця криптовалютна угода принесла йому 636 мільйонів доларів. А загалом його бізнес-проєкти принесли йому у 2025 році щонайменше 2,2 мільярда доларів. Це може перерости у великий політичний скандал, і, як на мене, сам Трамп теж усвідомлює масштаби цієї історії та те, наскільки сильно він ошукав власних прихильників.
Від початку другого президентського терміну Трампа неодноразово повідомлялося, що він використовує своє становище для особистого збагачення. Однак досі бракувало головного — конкретних цифр і реальних постраждалих. Тепер є і те, й інше: 2,2 млрд доларів прибутку для Трампа і щонайменше 3,81 млрд доларів збитків для його інвесторів. Це вже майже готовий політичний слоган.
Якось Трамп хвалився, що міг би застрелити людину посеред П’ятої авеню, і його прихильники все одно залишилися б із ним. Та чи залишаться вони поруч, коли він оббирає їх самих?
І не сумнівайтеся — це не випадковість: він орієнтувався саме на своїх прихильників, як також зазначала The Times: за три дні до інавгурації Трамп представив другий інвестиційний продукт під власним брендом — мемкоїн $TRUMP, різновид цифрової валюти, що практично не має реальної цінності.
«Настав час відсвяткувати все, що ми відстоюємо: ми — переможці! — написав Трамп у соціальних мережах. — Приєднуйтеся до моєї особливої спільноти Трампа. ОТРИМАЙТЕ СВОЇ $TRUMP ПРЯМО ЗАРАЗ!»
Але, як виявилося, це була далеко не найкраща порада.
Трамп, безумовно, побоюється, що демократи зможуть отримати більшість у Палаті представників, Сенаті або одразу в обох палатах і розпочати розслідування — зокрема, з’ясовуватимуть, наскільки активно він використовував президентську владу та наживався на власних прихильниках задля величезної особистої вигоди.
Тому, на мою думку, перед проміжними виборами демократи повинні зосередитися на двох головних темах. Перша: у разі перемоги вони розкриють, наскільки сильно Трамп обманював власних прихильників. Друга: якщо вони прийдуть до влади, то зроблять відновлення єдності країни своїм головним пріоритетом.
Я переконаний, що прагнення до національної єдності — це найбільш недооцінена політична сила в сучасній Америці. Не випадково минулого місяця CNN повідомив: «Майже половина американців заявляють, що не вважають себе частиною жодної з двох головних партій. Це найвищий рівень відсутності стійкої партійної ідентифікації, зафіксований в опитуваннях CNN за понад 10 років».
Я впевнений, що це справді так, адже таку саму думку висловив найкращий політичний аналітик із усіх, кого я знаю. Його ім'я — Барак Обама. І це підводить мене до третьої версії пісні «Ця земля — твоя земля». Нею стала промова Обами на відкритті його президентського центру в Чикаго, де мені довелося бути присутнім.
Найбільше мені запам’яталися його слова: «Поки алгоритми продовжують підкидати нам нескінченний потік контенту, що відволікає та викликає обурення, поки увагу отримують лише найгучніші й найрадикальніші голоси, що розпалюють наші упередження та апелюють до найпримітивніших, племінних інстинктів, — дуже легко піддатися цинізму й навіть розпачу та просто припинити спроби щось змінити. Ми починаємо думати, що заклики до демократії та громадянської участі звучать наївно, старомодно й нудно, що сама ідея працювати заради спільного блага — це програшна ставка, а для нашої перемоги обов’язково має програти хтось інший».
Я це розумію. Я теж не застрахований від гніву й сумнівів. Але я знаю одне: коли ми втрачаємо віру одне в одного, коли перестаємо вірити, що голосування має значення, що громадянство має значення, що наш спільний голос має значення; коли нам стає байдуже, як ми ставимося одне до одного, і ми віддаємо іншим право вирішувати наше майбутнє, — ми відчиняємо двері найбезжальнішим, найбезвідповідальнішим або найбільш заляканим людям. Тим, хто вважає, що одні групи й одні люди важливіші за інших, і вірить, що держава — це не більше ніж інструмент для розподілу благ, розправи з ворогами та збереження ієрархії, за якої ті, хто відрізняється від них, мають «знати своє місце».
Однак, продовжив Обама, «я не вірю, що саме ця історія зрештою стане історією Америки». «Я й досі переконаний, що переважна більшість американців… не прагнуть нескінченної злості й розколу. Вони хочуть справедливості, здорового глузду та взаємної поваги. Десь глибоко всередині ми всі хочемо знову знайти шлях одне до одного, а не продовжувати віддалятися».
Отже, демократи, ваше завдання зрозуміле. Не дозволяйте Трампу заманити вас у пастку сліпої люті й радикальних ідей. Саме цим він і живиться. Зосередьтеся на тому, як сильно він усіх нас обманював, водночас розриваючи країну на шматки. І продемонструйте рішучість у своєму прагненні знову об'єднати Америку.
Тому що ця земля створена для вас і для мене.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікація повної версії тексту заборонена.